Служба крові є стратегічно важливою галуззю держави. В основі безпечного кровопостачання лежить популяризація регулярних (повторних) добровільних безоплатних донорів крові, адже вони несуть найменший ризик зараження. В Україні протягом 2012-2020 років кількість донорів скоротилася майже вдвічі, під час повномасштабного вторгнення потреби в крові зросли на 30-60%, і дефіцит крові ще більше зріс. Метою статті є визначення та дослідження перспектив розвитку підприємств служби крові залежно від типу донорства. В країнах з високим рівнем зібраної крові частка постійних донорів складає більше 80%, також переважно відсутнє платне та сімейне донорство. В Україні в середньому частка постійних донорів зросла з 7% до 15% протягом 2012-2020 років і залишається дуже низькою. Встановлено, що існують тісні зворотні зв'язки між часткою постійних донорів та часткою списань еритроцитарної маси (-0,98), між часткою постійних донорів і часткою відведень (-0,96) та між часткою постійних донорів та часткою браків консервованої донорської крові (-0,70). Також існує тісний прямий зв'язок між часткою відведень донорів та часткою списань еритроцитарної маси (0,94), а також середній прямий зв'язок між часткою відведень донорів та часткою браку консервованої донорської крові. В Сумській області зросла кількість донорів в 2,5 рази, частка постійних донорів втричі і досягла 74% у 2020 році та кількість донацій на 1000 населення в 6,5 рази та досягла 61,7. В Харківській області кількість донорів та кількість донацій залишилися приблизно на тому ж рівні, однак частка постійних донорів збільшилася в 1,7 рази і досягла 33,3%. В обох областях протягом 2012-2020 років частка списань еритроцитарної маси та браків консервованої донорської крові скоротилися до рівня менше, ніж 1%. Частка відведень донорів також має тенденцію до зменшення. Все це свідчить про підвищення безпеки крові. Розраховано, що збільшення частки постійних донорів до 80% на рівні країни може призвести до економії у розмірі 86 млн 76,4 тис грн. протягом року. Авторами обґрунтовано необхідність розроблення стратегій щодо переведення первинних донорів в постійні. Ключові слова: маркетингова стратегія, служба крові, аналіз, безпека, економічна ефективність.