Multilayered Hemorrhage Secondary to Retinal Arterial Macroaneurysm Rupture: A Case Report and Review of Literature

Mechrgui, Monia

doi:10.7759/cureus.23903

Cited by 2 publications

(2 citation statements)

References 17 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Order By: Relevance

“…For example, a recent case report of a hemorrhagic RAM displayed an OCT image of a hemorrhagic BALAD, but the bacillary detachment was not identified or recognized as such. 10 These cases expand the scope of clinical pathology associated with BALAD, may offer some degree of visual prognostication for patients with hemorrhagic RAMs, and further supports the impressive regenerative capabilities of photoreceptor cells. Further studies will be needed to compare whether patients with hemorrhagic RAMs have better visual outcomes if they have BALAD features on OCT, and if the presence of BALAD can reliably predict more favorable outcomes.…”

Section: Discussionsupporting

confidence: 55%

Ruptured Retinal Arterial Macroaneurysms Associated with Hemorrhagic Bacillary Layer Detachments

Doobin

Sharma

Horowitz

2022

RETINAL Cases &Amp; Brief Reports

View full text Add to dashboard Cite

Background/Purpose: Bacillary layer detachments (BALAD) are a recently recognized form of retinal detachment involving a splitting of photoreceptors at the inner segment myoid zone, with separation of the external limiting membrane and ellipsoid zone on optical coherence tomography (OCT). A growing number of disease processes are recognized to cause BALAD, and here we present three of the first cases of hemorrhagic retinal artery macroaneurysms that resulted in BALAD.Methods: A retrospective review of three patients who presented for acute, painless, monocular vision loss was performed. Multimodal imaging including fundus photography and OCT are included in this analysis.Results: Three elderly female patients, all with a history of hypertension, presented with ruptured macroaneurysms involving the macula. All three patients had evidence of BALAD on OCT. Various management strategies were used.Conclusion: Hemorrhagic retinal arterial macroaneurysms can be associated with BALAD, observed best on OCT. This is most likely secondary to the rapid accumulation of intraretinal fluid during the hemorrhage, which leads to an avulsion at the inner segment myoid zone-a site of inherent structural weakness in the photoreceptors. Visual recovery may be improved in instances of hemorrhagic macroaneurysms associated with BALAD, similar to other disease entities where BALAD occurs, although further research is needed.

show abstract

Section: Discussionsupporting

confidence: 55%

Ruptured Retinal Arterial Macroaneurysms Associated with Hemorrhagic Bacillary Layer Detachments

Doobin

Sharma

Horowitz

2022

RETINAL Cases &Amp; Brief Reports

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Але, як відомо, ретинальна артеріальна макроаневризма -поширена причина гемофтальму при гіпертонії, найчастіше спостерігається у літніх жінок віком від 66 до 74 років, і перевага частоти серед жінок становить приблизно 70 % [9][10][11].…”

Section: вступunclassified

Аналіз Факторів Розвитку, Клінічного Перебігу Та Особливостей Лікування Гемофтальму При гіпертонічній Ретинопатії

Ilyuk

2023

AOU

View full text Add to dashboard Cite

Актуальність. Гіпертонічна хвороба (ГХ) є фактором ризику для розвитку мікросудинних аномалій та оклюзій судин сітківки. Обидва ці патологічні стани можуть бути причиною виникнення крововиливу у склоподібне тіло при гіпертонічній хворобі. Оцінка впливу тяжкості системної патології, стажу захворювання, віку, статі, наявності попередньо визначених офтальмологічних ознак, а також клінічного перебігу та виникнення рецидивів гемофтальму при різних механізмах розвитку є актуальним завданням для сучасної офтальмології. Метою наших досліджень було вивчення особливостей розвитку, клінічного перебігу і хірургічного лікування гемофтальму при гіпертонічній хворобі. Матеріали та методи. Протягом клінічних досліджень обстежено 100 пацієнтів (200 очей), 54 жінки і 46 чоловіків віком від 30 до 82 років, яким було встановлено діагноз гіпертонічної ретинопатії та гемофтальму. Термін динамічного спостереження за пацієнтами з гіпертонічною ретинопатією становив п’ять років. Усі пацієнти дали інформовану добровільну згоду на участь у дослідженні. Згідно з Наказом МОЗ України від 15.03.2007 № 117, усім пацієнтам з гемофтальмом на тлі гіпертонічної ретинопатії спочатку проводилось спостереження та консервативне лікування. При неефективності лікування протягом 4–5 тижнів було виконане хірургічне втручання. Хірургічне втручання проводилось в обсязі закритої субтотальної вітректомії 23/27ga з видаленням внутрішньої обмежувальної мембрани та ендотампонадою газоповітряною сумішшю. Була проаналізована частота виникнення гемофтальму при гіпертонічній ретинопатії з урахуванням статі, віку, стажу загального захворювання, рівня артеріального тиску (АТ), прийому антигіпертензивних препаратів та антикоагулянтів, наявності гіпертонічних кризів в анамнезі, ступеня тяжкості гіпертонічної ретинопатії. Також були оцінені візуальні результати та частота виникнення ускладнень і рецидивів протягом всього терміну спостереження. Результати. Аналіз результатів свідчив, що частота гемофтальму серед пацієнтів з ГХ становила 21 %. Виявлено зростання частоти гемофтальму при ГХ з віком — найбільший рівень спостерігався у віковій групі 61–70 років, з підвищенням рівня АТ, зі збільшенням стажу загального захворювання та за наявності гіпертонічних кризів в анамнезі. Частота гемофтальму була статистично значимо вища за відсутності лікування. Ступінь тяжкості гіпертонічної ретинопатії впливав на частоту виникнення гемофтальму. Встановлено, що 71 % пацієнтів потребували хірургічного лікування. Хірургічне лікування супроводжувалось післяопераційними ускладненнями у 17 % пацієнтів через 2 тижні, у 7 % — через 1 місяць та у 34 % — через 6 місяців після операції. Нами було зафіксовано 7 % рецидивів гемофтальму через 1 місяць після хірургічного лікування та 10 % через 6 місяців. Висновки. Наше дослідження продемонструвало вплив загального стану при гіпертонічній хворобі на клінічній перебіг, виникнення і частоту рецидивів гемофтальму. Хірургічне лікування гемофтальму сприяє статистично значимому поліпшенню зорових функцій та якості життя цієї категорії пацієнтів. Наявність ускладнень і рецидивів після проведеного хірургічного лікування більшою мірою залежить від ступеня тяжкості ГХ у таких пацієнтів.

show abstract

Multilayered Hemorrhage Secondary to Retinal Arterial Macroaneurysm Rupture: A Case Report and Review of Literature

Cited by 2 publications

References 17 publications

Ruptured Retinal Arterial Macroaneurysms Associated with Hemorrhagic Bacillary Layer Detachments

Ruptured Retinal Arterial Macroaneurysms Associated with Hemorrhagic Bacillary Layer Detachments

Аналіз Факторів Розвитку, Клінічного Перебігу Та Особливостей Лікування Гемофтальму При гіпертонічній Ретинопатії

Contact Info

Product

Resources

About