Non-steroidal anti-inflammatory drugs: ways to optimize therapeutic and side effects

Hladkykh, Fedir

doi:10.46879/2022.1

Cited by 4 publications

(3 citation statements)

References 72 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Як референс-препарат використано ДН, який вводили в/м у дозі, яка дорівнювала ЕД 50 за протизапальною активністю -8,0 мг/кг [7; 8]. Зазначена доза відповідає разовій дозі для людини 88 мг (1,25 мг/кг), що узгоджується з клінічними рекомендаціями про використання ДН у хворих по 75-100 мг/добу у разі його тривалого застосування [8].…”

Section: клінічна практикаunclassified

“…Препарат КЕП вводили щурам внутрішньом'язово (в/м) у дозі 2,5 мл/кг, що відповідає 0,5 мл/200 г маси тіла щура (з урахуванням, що середня маса щура становить 200-240 г). Перед застосуванням КЕП разову дозу екстемпорально (ex tempore -за потребою) розводили у фізіологічному розчині з розрахунку 0,1 мл 0,9% розчину NaCl /100 г маси тіла щура [8].…”

Section: етап 2 (дія ультранизькими (-80ºс -196ºс) температурами)unclassified

See 1 more Smart Citation

Analgesic Potential of Cryoextracts of Biological Tissues and Conditioned Media of Mesenchymal Stem Cells in the Treatment of Experimental Autoimmune Arthritis

Hladkykh,

Liadova

2024

The Odesa Medical Journal

View full text Add to dashboard Cite

Лікування больового синдрому залишається в центрі уваги клініцистів, а розробка нових методів лікування є актуальним завданням сучасної медицини. Експериментальні дослідження проведені на 42 шурах-самцях масою 200-220 г на моделі ревматоїдного артриту. Встановлено, що безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби володіють власною аналгетичною активністю як на спінальному, так і на супраспінальному рівнях ноцицепції. На спінальному рівні ноцицепції кріоекстракт плаценти та кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин проявляли співставну аналгетичну активність, яка становила 43,1% та 42,7% відповідно. На супраспінальному рівні ноцицепції найвиразнішу аналгетичну активність виявлено у кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин, яка становила 54,8%, що лише на 18,8% було нижче (р=0,049) за показники щурів, яким вводили диклофенак натрію.Ключові слова: безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби, аутоімунні захворювання, кріоекстракт селезінки, кріоекстракт плаценти, кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин.

show abstract

Section: клінічна практикаunclassified

Section: етап 2 (дія ультранизькими (-80ºс -196ºс) температурами)unclassified

Analgesic Potential of Cryoextracts of Biological Tissues and Conditioned Media of Mesenchymal Stem Cells in the Treatment of Experimental Autoimmune Arthritis

Hladkykh,

Liadova

2024

The Odesa Medical Journal

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…КЕП, КЕС та КС-МСК вводили внутрішньом'язово (в/м) з інтервалом 2 дні (усього 5 ін'єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні. У якості референс-препарату використано НПЗЗ -диклофенак натрію (ДН), який вводили в/м в дозі, яка дорівнювала ЕД 50 за протизапальною активністю -8,0 мг/кг [14,15]. Зазначена доза відповідає разовій дозі для людини 88 мг (1,25 мг/кг), що узгоджується з клінічними рекомендаціями про використання ДН у хворих по 75-100 мг/добу [15].…”

Section: внутрішні хворобиunclassified

Comparative Characteristics of the Antiphlogistic Activity of Cryoextracts of Biological Tissues and the Conditioned Medium of Mesenchymal Stem Cells on the Model of Autoimmune Arthritis

Hladkykh,

Lіadova

2024

Науковий вісник Ужгородського університету Серія Медицина

View full text Add to dashboard Cite

Порівняльна характеристика антифлогістичної активності кріоекстрактів біологічних тканин та кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин на моделі аутоімунного артритуВступ. Ревматоїдний артрит (РА) є хронічним аутоімунним захворюванням, яке характеризується прогресуючим симетричним запальним ураженням суглобів, яке призводить до руйнування хряща та ерозії кісток. Деформація та руйнування суглобів при РА можуть призводити до незворотних фізичних вад, які погіршують якість життя пацієнтів і можуть слугувати підґрунтям загострення супутніх захворювань та спричинити ранню смерть. Соціальними проблемами, пов'язаними з РА, є збільшення соціально-економічного тягаря, погіршення працездатності та зниження соціальної адаптації.Мету дослідження -провести порівняльну оцінку протизапальної активності (ПЗА) кріоекстрактів плаценти (КЕП) і селезінки (КЕС) та кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин (КС-МСК) на моделі експериментального аутоімунного артриту.Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проведені на 42 шурах-самцях масою 200-220 г у відповідності до основних біоетичних норм Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації. Ад'ювантний артрит (АА) моделювали субплантарним введення щурам («0» день експерименту) повного ад'юванта Фрейнда (ПАФ) в задню праву кінцівку з розрахунку 0,1 мл на щура. На «0» (вихідні показники), 14 та 28 дні експерименту оцінювали розвиток запальної реакції за динамікою об'єму кінцівки (у мл).Результати досліджень та їх обговорення. Проведене дослідження показало, що введення ПАФ призвело до статистично вірогідного (р=0,009) збільшення об'єму ураженої кінцівки на 14 день експерименту у 2 рази та більше (від +100,9% до +124,5%) у всіх тварин зі змодельованим АА, відносно вихідних показників. Досліджувані безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби володіють протизапальною активністю на моделі ад'ювантного артриту у щурів на що вказувало зменшення об'єму ушкодженої кінцівки на 28 день експерименту відносно показників на 14 день відповідно на 25,1% при застосуванні КЕП, на 20,0% при застосуванні КЕС та на 22,0% при застосуванні КС-МСК.Висновки. За величиною протизапальної активності при експериментальному ревматоїдному артриті досліджувані безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби можна розташувати у такій послідовності: КЕП (ПЗА=56,5%) ˃ КС-МСК (ПЗА=47,3%) ˃ КЕС (ПЗА=43,3%).Ключові слова: безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби, аутоімунні захворювання, кріоекстракт селезінки, кріоекстракт плаценти, кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин.

show abstract

Freund’s adjuvant is a classic of vaccine adjuvants and the basis of experimental immunology

Hladkykh

2024

The Journal of v. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Medicine"

View full text Add to dashboard Cite

Background. The invention of vaccines is rightfully considered one of the triumphs of medical research and one of the most remarkable achievements in public health in the history of humanity. According to the World Health Organization, vaccination saves 5 lives every minute and has saved over 25 million lives from 2011 to 2020. The effectiveness of a vaccine depends not only on the components of the antigen but also on the adjuvants, which are often used for more effective stimulation of the immune system. Purpose – to characterize the modern understanding of vaccine adjuvants, particularly Freund’s adjuvant, as a foundation of experimental immunology based on open source information. Materials and Methods. The selection of publications was conducted using databases such as PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection, and others, which provided information on vaccine adjuvants, particularly Freund’s adjuvant. In the first stage, a search for literature sources was performed using keywords: vaccine adjuvants, complete Freund’s adjuvant, alum, adjuvant arthritis, experimental immunology. In the second stage, the abstracts of the articles were reviewed, and publications that did not meet the research criteria were excluded. In the third stage, the full texts of the selected articles were examined for compliance with the inclusion criteria and relevance of the studies. Results. In 1924, G. Ramon demonstrated that the co-administration of the diphtheria anatoxin he had recently developed with other compounds such as tapioca, lecithin, agar, starch oil, saponin, and others enhances antitoxin reactions to diphtheria. In 1942, J. Freund developed a potent adjuvant in the form of a water-in-oil emulsion using mineral oil that contained heat-killed mycobacteria (Mycobacterium tuberculosis), which was named complete Freund’s adjuvant. However, over time, Freund’s adjuvant was banned for use in vaccines for humans due to its toxicity. Despite numerous studies, until 2009, aluminum salts dominated the use of adjuvants in licensed vaccines. Beginning in 2010, the demand for the development of new adjuvants noticeably increased, especially following several pandemics such as Ebola, Zika, and COVID-19. It is known that adjuvants enhance the adaptive immunity of vaccines by activating innate immune cells. The main concept of their effect is that adjuvants promote the production of antigen presentation signals and costimulatory signals by activating antigen-presenting cells. The model of adjuvant arthritis induced by complete Freund’s adjuvant was created to study the pathogenesis of arthritis, including rheumatoid arthritis, gout, and osteoarthritis, as well as to evaluate the effectiveness of certain anti-arthritis and anti-inflammatory drugs. Conclusions. Vaccine adjuvants encompass a wide range of chemical compounds and substances that enhance immune responses through physical or chemical binding with antigens. The most significant influences on the formation of the modern understanding of vaccine antigens and immunology in the 20th century were Gaston Ramon (1886–1963), Alexander Glenny (1882–1965), and Jules Freund (1890–1960). Complete Freund’s adjuvant has historically been and remains one of the most useful tools for immunologists. The use of antigenic mixtures from biological tissue extracts along with complete Freund’s adjuvant allows for the reproduction of various organ-specific autoimmune diseases in laboratory animals (such as autoimmune arthritis, myocarditis, hepatitis, thyroiditis, encephalomyelitis, etc.), facilitating preclinical studies on the effectiveness of potential immunomodulating and symptomatic therapeutic agents.

show abstract

Non-steroidal anti-inflammatory drugs: ways to optimize therapeutic and side effects

Cited by 4 publications

References 72 publications

Analgesic Potential of Cryoextracts of Biological Tissues and Conditioned Media of Mesenchymal Stem Cells in the Treatment of Experimental Autoimmune Arthritis

Analgesic Potential of Cryoextracts of Biological Tissues and Conditioned Media of Mesenchymal Stem Cells in the Treatment of Experimental Autoimmune Arthritis

Comparative Characteristics of the Antiphlogistic Activity of Cryoextracts of Biological Tissues and the Conditioned Medium of Mesenchymal Stem Cells on the Model of Autoimmune Arthritis

Freund’s adjuvant is a classic of vaccine adjuvants and the basis of experimental immunology

Contact Info

Product

Resources

About