Вступ. Однією з найважливіших і найскладніших проблем охорони здоров'я та органів соціального захисту є лікування опікової хвороби дитячого віку. За даними ВООЗ, питома вага термічних опіків поміж усіх видів травм щорічно становить понад 20 %, з яких 10 % припадають на частку дитячих побутових травм. Високий рівень летальності та інвалідизації дітей після термічної травми, інфекція опікових ран, що призводить до серйозних ускладнень, необхідність вибору антибактеріальних препаратів з урахуванням вікових обмежень зумовлюють актуальність проблеми антибіотикотерапії опікової хвороби в педіатрії. Однак дотепер дослідженню фармакоекономічних аспектів оптимізації лікарської допомоги дітям із термічною травмою із застосуванням комплексного підходу приділялася недостатня увага.
Мета. Розробка алгоритму проведення основних етапів дослідження щодо оптимізації фармацевтичної допомоги дітям із термічною травмою.
Матеріали і методи. Статистичні показники щодо госпіталізації дітей з термічними опіками до Київської обласної дитячої лікарні за період 2023 року, історії хвороби та листи призначення 317 пацієнтів, які пройшли лікування, анкети лікарів-комбустіологів, фармацевтичних працівників і мешканців м. Києва та Київської області. Під час дослідження було використано методи: статистичний, графічний, соціологічний (анкетування).
Результати. Розроблено алгоритм вивчення питань лікарського забезпечення дітей із термічною травмою. Згідно з представленим алгоритмом досліджень, на першому етапі проведено ситуаційний аналіз стану проблеми опікового травматизму в дітей. На підставі ретроспективного аналізу 317 історій хвороби дітей, госпіталізованих із термічними опіками у відділення комбустіології нами проведено комплексне клініко-статистичне дослідження опікового травматизму в дітей. Згідно з отриманими даними, найчастіше термічні ураження трапляються в дітей віком від 1 до 3 років, причому в усіх вікових групах домінують хлопчики. Епідеміологічний аналіз встановив, що поверхневі опіки були зареєстровані у 61,5 % дітей, госпіталізованих, глибокі – у 38,5 % відповідно. Згідно з другим етапом алгоритму, за допомогою контент-аналізу, а також під час вивчення питань щодо сучасних напрямків антибіотикотерапії, ми обрали асортимент основних груп антибактеріальних лікарських засобів системної дії, який було проаналізовано за низкою ознак, у тому числі, зокрема за міжнародними непатентованими назвами (МНН) лікарських засобів, торговими назвами (ТН), фірмами і країнами-виробників, за складом, лікарськими формами. Встановлено, що загальний асортимент пропозицій антибактеріальних засобів, систематизованих у 8 основних фармакологічних груп, за даними на 2023 р., складає на фармацевтичному ринку 340 ТН лікарських засобів (ЛЗ), а з урахуванням усіх форм випуску та дозувань – 874 ЛЗ, які містять 44 активні речовини. З метою вивчення споживання антибактеріальних засобів та особливостей терапії термічних опіків проведено аналітичне фармакоепідеміологічне дослідження методом очного анкетування 200 мешканців м. Києва та області. Встановлено значні масштаби самолікування інфекційних захворювань, а також недостатню прихильність споживачів до призначень лікарів (52 % респондентів надають перевагу порадам знайомих, власному вибору, рекомендаціям в аптеці та ін.) та невисокий рівень поінформованості населення стосовно асортименту. За результатами групування середньозважених оцінок досліджуваний асортимент антибіотиків системної дії було розділено на три групи.
Висновки. Виявлено тенденцію до зростання опікового травматизму серед дитячого населення. Проведено статистичний аналіз показників госпіталізації дітей з термічними опіками і чисельності дитячого населення в 2023 році. Клініко-статистичне дослідження історій хвороби 317 пацієнтів, пролікованих у відділенні комбустіології встановило, що в 49 % випадків термічні опіки отримують діти у віці від 1 до 3 років, причому серед етіологічних чинників домінує опік гарячими рідинами, і в 55,2 % випадків спостерігалися опіки площею ураженої поверхні тіла до 5 %. Результати фармакоепідеміологічного аналізу споживання антибактеріальних препаратів на регіональному рівні виявили значні масштаби самолікування інфекційних захворювань і недостатню прихильність споживачів до призначень лікарів (лише 48% проанкетованих споживачів лікарських засобів керуються призначеннями лікарів під час придбання антибіотиків), а також невисокий рівень поінформованості населення щодо асортименту антибактеріальних препаратів і можливих побічних ефектів під час антибіотикотерапії.
