Obesity dilemma in the global burden of cardiovascular diseases

Abstract

Aim: Obesity is a well-known risk factor in the cardiovascular disease continuum. However, its clinical effects are multimodal, perplexed and non-unanimously understood. Our aim was to assess the prevalence and effects of obesity on the cardiometabolic risk factors and systolic function of left ventricle ejection fraction (LVEF) in patients scheduled for cardiovascular rehabilitation. Methods: A cohort of 302 consecutive patients recently treated for ischaemic or valvular heart disease was matched according to the existence of obesity, defined with body mass index (BMI ≥ 30 kg/m 2 ; n = 90 vs. 212), and the advanced grade of obesity (BMI ≥ 35 kg/m 2 ; n = 19 vs. 283). Nutritional risk screening was performed using the standardised NRS-2002 tool. Results: The mean age of patients was 62.4 AE 11.2 (range 23-86) years; there were more men than women 244 (80.8%) : 58 (19.2%). Group of obese conveyed higher prevalence of ischaemic heart disease than non-obese (OR = 2.69; 95% CI: 1.01-7.20; p = 0.048); while the difference was insignificant for the advanced grade of obesity (n = 17; 89.5%) vs. controls (n = 233; 82.3%; p > 0.05). There was no significant difference in prevalence of other comorbidities (diabetes, glucose intolerance, hypercholesterolaemia, chronic renal and chronic obstructive pulmonary disease) between studied groups (p > 0.05). Utilisation of lipid-lowering drugs was of similar range between the studied groups (p > 0.05), respectively. LVEF (%) was 50.5 AE 8.2 vs. 50.7 AE 7.7 (p > 0.05) and 50.6 AE 7.8 vs. 49.6 AE 10.9 (p > 0.05; Rho = 0.001; p > 0.05), respectively. Conclusion: In studied set of patients, BMI positively correlated with left ventricle dimension and thickness. No significant connection of obesity was found with the prevalence of chronic comorbidities, increased nutritional risk, laboratory diagnostics or systolic function of left ventricle. Existence of obesity paradox in clinical practice was in part reaffirmed with our study. What's known• Obesity is a well-established risk factor and an important chronic comorbidity in cardiovascular diseases continuum.• However, obese individuals time and again have more fortunate prognosis than normal weighted individuals, known as the obesity paradox.• Obesity paradox is repeatedly found in reports from observational trials.• Modifications in lifestyle, healthy diet and treatment of obesity represent beneficial evidence-based medical interventions.

Pre-Morbid Body Mass Index and Mortality After Incident Heart Failure

“…The known protective effects of the ability to maintain or gain weight in other chronic diseases or catabolic states such as the acquired immunodeficiency syndrome, renal disease, and cancer lend support to this concept (11). Therefore, spontaneous weight loss (cachexia in extreme cases) after the development of HF may characterize a sicker group of patients with HF and, thus, may be associated with greater mortality (12).…”

Structural and Functional State of the Heart in Hypertension, Depending on Body Mass Index and the Presence of Insulin Resistance

“…Вступ. Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з найпоширеніших серцево-судинних захворювань в більшості європейських країн, при цьому близько 90% становить її есенціальна формагіпертонічна хвороба (ГХ) [1][2][3][4][5]. Частота розвитку серцевосудинних подій у осіб з АГ при наявності ожиріння збільшується в кілька разів [6][7][8][9].…”

“…Для того, щоб оцінити наскільки зростання маси тіла впливало на зміни показників, що характеризують структурно-функціональний стан міокарда, була проведена порівняльна оцінка показників гіпертензивних пацієнтів з різною масою тіла. 134,83 ± ± 2,18 [1][2][3][2][3] 141,17 ± ± 2,27 [1][2][3][4][2][3][4] Примітки: [1][2][3] статистично значущі відмінності між першою і третьою групами; 1-4 -статистично значущі відмінності між першою і четвертою групами; 2-3 -статистично значущі відмінності між другою і третьою групами; Оцінка показників діастолічної функції гіпертензивних пацієнтів з урахуванням наявності і відсутності ІР не показала достовірних різниць у групах, проте навіть за відсутності статистично значущих відмінностей можна спостерігати тенденцію змін показників до прогресування діастолічної дисфункції за рахунок зростання ТЛА, Е/е, а також зниження Е/А (табл. 4).…”

Metabolic Syndrome: Challenging and Unresolved Issues

“…Но в последние годы опубликованы результаты исследований, в которых связь ожирения с увеличением риска подвергнута сомнению. Так, в Хорватии [10] у пациентов в группах с индексом массы тела (ИМТ) ≥30 кг 2 и ≥35 кг 2 не было выявлено значимой связи ожирения с распространенностью хронических сопутствующих заболеваний, лабора-торных параметров и систолической дисфункции левого желудочка. В исследованиях пациентов с тяже-лой хронической сердечной недостаточностью (ХСН) было выявлено, что чем выше ИМТ, тем выше про-цент выживаемости, а многофакторный анализ пока-зал обратную связь между ИМТ и смертностью боль-ных с ХСН [11].…”