Polycystic ovary syndrome

Pfieffer, Mary Lauren

doi:10.1097/01.nurse.0000569748.65796.d1

Cited by 19 publications

(14 citation statements)

References 20 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…PCOS was diagnosed according to the 2003 revised Rotterdam Criteria defined by the European Society of Human Reproduction and Embryology (ESHRE) and the American Society for Reproductive Medicine (ASRM) [ 38 ]. According to these criteria, at least two of the following needed to be present to diagnose PCOS: biochemical or clinical hyperandrogenism, oligo- or anovulation, and polycystic ovarian morphology.…”

Section: Methodsmentioning

confidence: 99%

Impact of Short-Term Isoflavone Intervention in Polycystic Ovary Syndrome (PCOS) Patients on Microbiota Composition and Metagenomics

et al. 2020

View full text Add to dashboard Cite

Background: Polycystic ovary syndrome (PCOS) affects 5–20% of women of reproductive age worldwide and is associated with disorders of glucose metabolism. Hormone and metabolic signaling may be influenced by phytoestrogens, such as isoflavones. Their endocrine effects may modify symptom penetrance in PCOS. Equol is one of the most active isoflavone metabolites, produced by intestinal bacteria, and acts as a selective estrogen receptor modulator. Method: In this interventional study of clinical and biochemical characterization, urine isoflavone levels were measured in PCOS and control women before and three days after a defined isoflavone intervention via soy milk. In this interventional study, bacterial equol production was evaluated using the log(equol: daidzein ratio) and microbiome, metabolic, and predicted metagenome analyses were performed. Results: After isoflavone intervention, predicted stool metagenomic pathways, microbial alpha diversity, and glucose homeostasis in PCOS improved resembling the profile of the control group at baseline. In the whole cohort, larger equol production was associated with lower androgen as well as fertility markers. Conclusion: The dynamics in our metabolic, microbiome, and predicted metagenomic profiles underline the importance of external phytohormones on PCOS characteristics and a potential therapeutic approach or prebiotic in the future.

show abstract

Section: Methodsmentioning

confidence: 99%

Impact of Short-Term Isoflavone Intervention in Polycystic Ovary Syndrome (PCOS) Patients on Microbiota Composition and Metagenomics

et al. 2020

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…В даний час існує декілька діагностичних критеріїв СПКЯ, в яких використовуються різні комбінації цих клінічних ознак. Відповідно до Роттердамських критеріїв, найбільш широко використовуваний для клінічної діагностики СПКЯ визначається як мінімум двома з трьох вищезазначених клінічних ознак [16,22]. СПКЯ вважається провідною причиною ановуляторного безпліддя [5,8] і тому клінічно асоціюється зі зниженою репродуктивною функцією.…”

Section: вступunclassified

Вплив Хірургічної Стимуляції Овуляції Шляхом Фертилоскопічного Оваріального Дрилінгу На Гормональний Статус Пацієнток Із Кломіфен-Резистентною Формою Синдрому Полікістозних Яєчників Та Ожирінням

Chaika¹

2021

АПП

View full text Add to dashboard Cite

Мета дослідження – вивчити вплив хірургічної стимуляції овуляції шляхом фертилоскопічного оваріального дрилінгу на гормональний статус пацієнток із кломіфен-резистентною формою синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та ожирінням. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувала 61 жінка репродуктивного віку. В основну групу ввійшла 31 жінка із кломіфен-резистентним СПКЯ і з індексом маси тіла >30 кг/м2, яким хірургічну стимуляцію овуляції виконано з використанням ТВГЛ у Київському міському центрі репродуктивної та перинатальної медицини за період 2017–2019 рр. У контрольну групу увійшли 30 умовно соматично і гінекологічно здорових жінок. Пацієнтки пройшли комплексне обстеження. Концентрації гонадотропінів, статевих стероїдів та антимюллерового гормону в сироватці периферичної крові досліджували імунохімічним методом на 2–3-й день менструального циклу перед операцією, через 1, 3 і 6 місяців після операції. Результати дослідження та їх обговорення. Після проведення хірургічної стимуляції відмічали поліпшення гормонального профілю сироватки периферичної крові зі зниженням лютеїнізуючого гормону, статевих стероїдів та підвищенням фолікулостимулюючого гормону, але через 3 місяці спостерігали тенденцію до поступового повернення вмісту гонадотропінів та статевих стероїдів до вихідного передопераційного рівня. Через 6 місяців після хірургічної стимуляції овуляції найбільш стійкими залишалися зниження порівняно з контрольними значеннями сироваткової концентрації антимюллерового гормону в 1,24 (р<0,01), вільного тестостерону – в 1,61 (р<0,01) і дегідроепіандростерону – в 1,69 раза (р<0,01). Поліпшення гормонального статусу безпосередньо після хірургічної стимуляції овуляції привело до настання у прооперованих пацієнток вагітності впродовж 3 місяців у 26,81 % випадків, впродовж 6 місяців – у 35,48 %. Висновок. Отримані дані вказують на те, що перші 6 місяців після хірургічної стимуляції овуляції є найбільш перспективними для планування і настання вагітності у кломіфен-резистентних пацієнток із СПКЯ і ожирінням.

show abstract

“…В апреле 2016 года в журнале «Репродуктивная эндокринология» № 4(30) был опубликован Национальный консенсус по ведению пациенток с гиперандрогенией (2016) (далее -Национальный консенсус) [3]. Для врачей-эндокринологов данная проблема весьма актуальна, подтверждением чего являются описания андрогеннезависимых заболеваний во всех руководствах по клинической эндокринологии, а также многочисленные публикации, посвященные синдрому ГА (СГА) у лиц женского пола, в периодических изданиях эндокринологического профиля [4][5][6][7].…”

Section: Full List Of Author Information Is Available At the End Of The Articleunclassified

Синдром Гиперандрогении: Диагностика И Лечение С Позиций Клинической Эндокринологии

Mykytyuk¹,

Khyzhnyak²

2021

Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal

View full text Add to dashboard Cite

Hyperandrogenism, a pathological condition caused by the effect of excess production of androgens on target organs and tissues, is one of the most common hormonal disorders observed in 5–20 % of women of reproductive age in the population and in 35–41 % of women suffering from infertility due to chronic anovulation. Hyperandrogenism is manifested by a combination of signs of damage to the skin and its appendages (seborrhea, acne, hirsutism, alopecia) and is defined by the term androgen-dependent dermopathy. In combination with other manifested signs of virilization, hyperandrogenism greatly aggravates socio-psychological, interpersonal relationships in most patients, often causing anxiety, depression, and a decrease in the quality of life. In this regard, the problem of hyperandrogenism is not only of medical but also of social significance. An urgent problem, widely studied by both endocrinologists and gynecologists, is a clinical variant of hyperandrogenism syndrome such as polycystic ovary syndrome. The article presents a discussion of the National Consensus on the management of patients with hyperandrogenism (2016), makes proposals and additions to the diagnosis and management of patients with syndromic forms of hyperandrogenism (pubertal dyspituitarism and its equivalent in adults — hypothalamic-pituitary dysfunction, nonclassical form of congenital dysfunction of the cortex adrenal glands). The key positions concerning the assessment of the state of carbohydrate metabolism in patients with polycystic ovary syndrome are considered. The regimens of treatment with antiandrogens and the expediency of their use in patients with polycystic ovary of endocrine origin are discussed.

show abstract

Polycystic ovary syndrome

Cited by 19 publications

References 20 publications

Impact of Short-Term Isoflavone Intervention in Polycystic Ovary Syndrome (PCOS) Patients on Microbiota Composition and Metagenomics

Impact of Short-Term Isoflavone Intervention in Polycystic Ovary Syndrome (PCOS) Patients on Microbiota Composition and Metagenomics

Синдром Гиперандрогении: Диагностика И Лечение С Позиций Клинической Эндокринологии

Contact Info

Product

Resources

About