Актуальність даного дослідження полягає у тому, що завдяки освітнім процесам розвивається суспільство, адже якраз освітою забезпечується всебічний особистий розвиток людини, від неї залежить, наскільки успішно вона соціалізується, її економічний добробут. Суспільні трансформації обумовлюють виникнення в освіті різноманітних процесів, приміром, освітня система рефлексує на певні зміни й пристосовується до них, а це, у свою чергу, сприяє тому, що з’являються нові напрями дослідження. Порівняно новою дослідною цариною, яка, разом з іншими, презентує освітні процеси та є нині актуальною, виступає соціальна освіта. Варто зауважити, що зміст і завдання, закладені в цей вид освітнього процесу, нині однозначно не сформульовані, однак відбувається створення різноманітних, із певними суперечностями, підходів до того, яким чином тлумачити цей феномен. Якраз у зв’язку з цим важливо глибше дослідити соціальну освіту, акцентувавши на змістовних параметрах цієї сучасної сфери. Метою дослідження є розкриття сутності соціальної освіти та визначення напрямів її удосконалення в сучасних умовах. В процесі написання даної статті були використані такі методи: аналізу та синтезу, узагальнення, порівняльний метод та систематизації, системний метод, логічний, діалектичний, метод узагальнення. В результаті проведеного дослідження було зроблено висновок, що в соціальній освіті триває непростий період становлення, їй необхідно оновити й відкоригувати стратегічні й тактичні завдання, беручи до уваги нинішні та майбутні суспільні вимоги. Встановлено, що задля того, аби вітчизняні вищі навчальні заклади впроваджували у свою роботу прогресивні ідеї, які містить міжнародний досвід у галузі, що займається підготовкою соціальних працівників, доречно зосередитися на тому, щоб інтенсивніше втілювати такі технології професійного навчання, які орієнтовані на практику; оптимально поєднувати у професійній підготовці теоретичну і практичну складові; розширювати список та збільшувати частку орієнтованих на спеціальність предметів, які можуть обирати студенти; створювати гідні дидактичні та технічні умови, які дозволили б навчатися студентам, котрі мають особливі потреби та функціональні обмеження; налагоджувати партнерське співробітництво вищих навчальних закладів і соціальних служб, що допоможе здійснити професійний відбір та виконати майбутніми соціальними працівниками завдання, які ставить перед ними здобуття професії.