Problem issues of the translation of judgments of the European Court of Human Rights in Ukraine (legal aspect)

Abstract

Метою статті є всебічне дослідження правового аспекту перекладу рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) в Україні та обґрунтування специфіки такого перекладу.
 Наукова новизна полягає в тому, що автором було здійснено ґрунтовний аналіз правового аспекту перекладу рішень ЄСПЛ в Україні, що є малодослідженим в юридичній науці. Слід констатувати, що наукових праць, присвячених перекладу рішень ЄСПЛ, є досить незначна кількість, і вони не повною мірою розкривають та вирішують проблемні питання правового аспекту такого перекладу.
 Методологію дослідження становлять методи та прийоми наукового пізнання. Зокрема, формально-логічний метод було застосовано для встановлення сутності поняття «офіційний переклад рішень ЄСПЛ» та інших суміжних понять. Методи аналізу та синтезу дозволили виявити логічну структуру основних понять, конструювання визначень та інших теоретичних побудов, а порівняльно-правовий метод – зіставити офіційний та неофіційний переклади рішень ЄСПЛ. Формально-юридичний метод застосовано для формулювання дефініцій понять (зокрема, «офіційний переклад рішень ЄСПЛ»).
 Висновки. Існують офіційний та неофіційний переклади рішень ЄСПЛ. Офіційний переклад рішень ЄСПЛ щодо України здійснює Міністерство юстиції України, а неофіційний – інші інституції (секретаріати судів, громадські об’єднання тощо). Зобов’язання України здійснювати лише офіційний переклад рішень ЄСПЛ, ухвалених проти України, негативно впливає на можливість як учасників судового процесу, так і суддів, які не володіють мовами оригіналу, успішно застосовувати рішення ЄСПЛ як джерело права.
 Розв’язання проблеми з налагодженням безперешкодного доступу суддів до практики ЄСПЛ можливе шляхом регулярного випуску довідників українською мовою в паперовому та/або електронному вигляді. Крім того, для пошуку судових рішень кожен суддя повинен володіти навичками користування офіційною електронною базою ЄСПЛ – HUDOC.