Війна є насамперед руйнівним чинником для вищої освіти, оскільки ставить її перед нечуваними викликами, які важко було уявити навіть в часи пандемії, коли вища школа вже зазнала ґрунтовної перебудови й реформування. Якщо під час пандемії найбільші виклики полягали у переформатуванні режиму навчання, налагодженні робочих графіків, платформ, методів роботи із залученням ІКТ, то тепер виникла потреба жорсткого протистояння знищенню інфраструктури ЗВО, забезпечення умов для збереження життя студентсько-викладацьких колективів ЗВО. Мета статті полягала в наданні інформаційно-аналітичної оцінки впливу російсько-української війни на систему вищої освіти в Україні з акцентом на тенденціях, що стали очевидними саме через особливості війни як лакмусового папірця резистентності вищої школи до проблем воєнного часу та її готовності до повоєнної розбудови. У статті здійснено аналіз ніші вищої освіти України в стані війни, що міститься у вітчизняних та іноземних дослідженнях. Структуровано окреслено виклики, які актуалізувалися саме в період воєнного вторгнення та які Україні належить долати, щоб зберегти цілісність системи вищої школи та не зупинити, а, навпаки, пришвидшити рух до її якісного реформування. Так само виокремлено напрями перспектив, які відкрилися на тлі досі небаченої підтримки Заходу для українських ЗВО та в умовах, коли необхідне швидке реагування на поточні загрози. Також на прикладі політики канадського уряду проведено думку про необхідність нарощення лояльності до українських здобувачів та викладачів поряд із принциповим дотриманням ними правил академічної доброчесності. Лояльність описано як запоруку збереження конкурентноздатності української вищої освіти. Інтеграція принципів лояльності багато в чому залежатиме від того, наскільки швидко зможе адаптуватися вища школа в Україні до нових умов та від політики Міністерства освіти і науки України щодо діяльності ЗВО. Наведено декілька напрямів подальших досліджень із теми, пріоритетними з них є ті, які надаватимуть практичні покрокові рішення щодо мінімізації негативного впливу війни на ситуацію у вищій освіті Україні й збільшення позитивного впливу від іноземної підтримки та одночасного нарощення конкурентності українських вишів для українських та іноземних студентів.Ключові слова: російсько-українська війна, вища освіта, проблеми вищої школи, діяльність ЗВО, реформування вищої школи, принцип лояльності, академічна доброчесність, іміджетворення вищої освіти України.