Prognostic factors for early clinical failure in patients with severe community-acquired pneumonia

Hoogewerf, Martine; Oosterheert, Jan Jelrik; Hoepelman, I. M.; Bonten, Marc J. M.

doi:10.1111/j.1469-0691.2006.01535.x

Cited by 41 publications

(56 citation statements)

References 38 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…In another study Hoogewerf et al described four factors of PaO 2 <60 mmHg, pH <7.35, RR >30 and CHF to be prognostic factors in clinical failure of CAP patients (21).…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 98%

Prognostic value of on admission arterial PCO2 in hospitalized patients with community-acquired pneumonia

Yassin¹,

Saadat²,

Abtahi³

et al. 2016

J. Thorac. Dis.

View full text Add to dashboard Cite

Background: There is little data about the correlation between the outcome of community acquired pneumonia (CAP) and the hypercapnic type respiratory failure. In this study we prospectively investigated the prognostic significance of first arterial CO 2 tension in patients hospitalized with CAP.Methods: In this prospective study patients with CAP, admitted to a general hospital were included. PaCO 2 was measured for each subject in an arterial blood sample drawn in the first 2 hours and its correlations with three major outcomes were evaluated: intensive care unit (ICU) admission, duration of admission and mortality in 30 days.Results: A total of 114 patients (mean age: 60.9±18.3; male: 51.8%) diagnosed with CAP were included.Significant relationship was not found between PaCO 2 and mortality (P=0.544) or ICU admission (P=0.863).However advanced age, associated CHF, high BUN levels, high CURB-65 scores, associated pleural effusion in chest X-ray and being admitted to the ICU (P=0.012, 0.004, 0.003, <0.001, 0.045 and <0.001 respectively)were all significant prognostic factors of higher mortality risks. Prognostic factors for ICU admission were a history of malignancy (P=0.004), higher CURB-65 (P<0.001) scores and concomitant pleural effusion (P=0.028) in chest X-ray. Hypercapnic patients hospitalized for longer duration compared with normocapnic subjects. Furthermore, patients with lower pH (P=0.041) and pleural effusions (P=0.002) were hospitalized longer than the others.Conclusions: There was less prominent prognostic value regarding on-admission PaCO 2 in comparison to other factors such as CURB-65. Considering the inconsistent results of surveys conducted on prognostic value of PaCO 2 for CAP outcomes, further investigations are required to reach a consensus on this matter.

show abstract

“…In another study Hoogewerf et al described four factors of PaO 2 <60 mmHg, pH <7.35, RR >30 and CHF to be prognostic factors in clinical failure of CAP patients (21).…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 98%

Prognostic value of on admission arterial PCO2 in hospitalized patients with community-acquired pneumonia

Yassin¹,

Saadat²,

Abtahi³

et al. 2016

J. Thorac. Dis.

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…В іншому дослідженні (2006), що охоплювало па-цієнтів тільки з важкою позалікарняною пневмонією, M. Hoogewerf і співавт. виявили, що зміна психічного стану, ацидоз і низький парціальний артеріальний тиск кисню були незалежно пов'язані зі збільшенням часу досягнення клінічної стабілізації [13] .…”

Section: результати та їх обговоренняunclassified

Predictors of a prolonged course of community-acquired pneumonia

Syvolap

Kurilets

Yarosh

et al. 2017

ZMJ

View full text Add to dashboard Cite

Запорізький державний медичний університет, УкраїнаЗатяжний перебіг позалікарняної пневмонії спостерігається майже у 30 % хворих та асоціюється зі збільшенням усклад-нень, тривалості перебування у стаціонарі, витрат на лікування, смертності.Мета роботи -з'ясувати предиктори затяжного перебігу позалікарняної пневмонії.Матеріали та методи. У рандомізованому контрольованому проспективному відкритому дослідженні взяли участь 100 хворих на позалікарняну пневмонію 3 групи. Середній вік хворих -43,63 ± 14,58 року, чоловіків -59 %. Хворі були поділені на дві групи залежно від характеру перебігу пневмонії: затяжний (понад 21 день) перебіг захворювання мали 15 хворих, решта осіб (n = 85) одужали протягом 3 тижнів. У першу добу госпіталізації всім хворим виконали загально-клінічне та рентгенологічне обстеження, лабораторні дослідження, імунограму, АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, досліджен-ня функції зовнішнього дихання, трансторакальну ехокардіографію, розрахована швидкість клубочкової фільтрації за формулою Кокрофт-Голта.Результати. Хворі на позалікарняну пневмонію 3 групи з затяжним перебігом становили 15 % від загальної кількості пацієнтів, яких залучили до нашого дослідження, та мали на 65 % більшу тривалість стаціонарного лікування. За даними логістичної регресії, предикторами затяжного перебігу позалікарняної пневмонії є цукор крові натще, швидкість клубочкової фільтрації за Кокрофт-Голтом, час АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, індекс ваги тіла, ЧСС, швидкість кровотоку в легеневій артерії, резервний об'єм вдиху. Незалежними факторами ризику затяжного перебігу позалікарняної пневмонії є такі вихідні показники: вміст цукру крові менший ніж 4,8 ммоль/л, швидкість клубочкової фільтрації менша за 82 мл/хв, індекс ваги тіла менший за 23,12 кг/м 2 , час АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів понад 370 с. Цель работы -выяснить предикторы затяжного течения внебольничной пневмонии.Материалы и методы. В рандомизированном контролируемом проспективном открытом исследовании принимало участие 100 больных внегоспитальной пневмонией 3 группы. Средний возраст больных -43,63 ± 14,58 года, мужчин -59 %. Больные были разделены на две группы в зависимости от характера течения пневмонии: затяжное (более 21 дня) течение заболевания было у 15 больных, остальные (n = 85) выздоровели в течение 3 недель. В первые сутки госпитализации всем больным выполнено общеклиническое и рентгенологическое обследование, лабораторные ис-следования, иммунограмма, АДФ-индуцированная агрегация тромбоцитов, исследование функции внешнего дыхания, трансторакальная эхокардиография, рассчитана скорость клубочковой фильтрации по формуле Кокрофт-Голта.Результаты. Больные внегоспитальной пневмонией 3 группы с затяжным течением составили 15 % от общего количе-ства привлечённых к нашему исследованию пациентов и имели на 65 % большую продолжительность стационарного лечения. По данным логистической регрессии, предикторами затяжного течения внегоспитальной пневмонии является сахар в крови натощак, скорость клубочковой фильтрации по Кокрофт-Голту, время АДФ-индуцир...

show abstract

“…Alternativ kann auch eine arterielle oder kapilläre Blutgasanalyse durchgeführt werden. Ein paO 2 <60 mmHg bei Aufnahme ist ein Risikofaktor für Therapieversagen [12]. Wird die Oxygenierung erst >3 h nach Aufnahme bei Patienten mit hospitalisierter schwerer CAP überprüft, so hat dies oft zur Folge, dass der Beginn einer adäquaten Antibiotikatherapie verzögert ist, was in einer höheren Mortalität resultiert.…”

Section: Sauerstoffsättigungunclassified

Pneumonien – Wie viel Diagnostik muss sein?

Krüger

2015

Pneumologe

View full text Add to dashboard Cite

Atemwegsinfektionen sind eine der häufigsten Ursachen für die Vorstellung von Patienten beim Hausarzt oder in einer Klinik. Bei den tiefen Atemwegsinfektionen handelt es sich v. a. um eine akute Bronchitis, Pneumonie und infektbedingte Exazerbationen einer chronischen Lungenerkrankung wie COPD und Asthma bronchiale.Im hausärztlichen Bereich ist es nicht einfach, ohne aufwändige zusätzliche Diagnostik zwischen diesen verschiedenen Erkrankungen zu differenzieren. Die Patienten stellen sich vor mit Husten, Luftnot, Tachypnoe, Fieber, Thoraxschmerzen oder pfeifendem Atemgeräusch und haben einen pathologischen pulmonalen Auskultationsbefund. Es gibt eine große Überlappung im klinischen Bild zwischen den unterschiedlichen tiefen Atemwegsinfektionen. Aus praktischen und öko-nomischen Gesichtspunkten ist es nicht möglich bei jedem Patienten eine komplette diagnostische Abklärung durchzuführen. Deshalb braucht es einen guten pragmatischen Ansatz, der dennoch auf empirischen und wissenschaftlichen Daten basiert.

show abstract

Prognostic factors for early clinical failure in patients with severe community-acquired pneumonia

Cited by 41 publications

References 38 publications

Prognostic value of on admission arterial PCO2 in hospitalized patients with community-acquired pneumonia

Prognostic value of on admission arterial PCO2 in hospitalized patients with community-acquired pneumonia

Predictors of a prolonged course of community-acquired pneumonia

Pneumonien – Wie viel Diagnostik muss sein?

Contact Info

Product

Resources

About