У статті представлено результати теоретичного та емпіричного аналізування проблеми впливу комунікативно-мовленнєвої компетентності на розвиток просоціальної поведінки майбутніх фахівців соціономічного фаху. Метою дослідження є вивчення взаємозв’язку між рівнем розвитку комунікативно- мовленнєвої компетентності та просоціальної поведінки студентів. У дослідженні використано методи: аналізування наукових джерел, спостереження, опитування з метою з’ясування рівня розвитку комунікативної компетентності та просоціальної поведінки, методи математичної статистики. Результати. З’ясовано особливості розвитку комунікативного контролю у спілкуванні, рівень сформованості компетентності в спілкуванні; мовленнєвої компетентності, рівень емпатійних здібностей, просоціальні тенденції фахових компетентностей у студентів на різних етапах навчання: першого року (етап входження в професію) і шостого року навчання (здобуття повної вищої освіти). Встановлено, що чим вищий рівень комунікативно-мовленнєвої підготовки у студентів-першокурсників, тим вищі показники емпатійних здібностей та альтруїстичної тенденції просоціальної поведінки, а рівень конформізму та поступливості знижується. Виявлено, що у студентів-магістрів зі збільшенням комунікативно-мовленнєвої підготовки підвищується емпатія та поступлива просоціальна тенденція, при цьому знижується емоційність та альтруїзм, орієнтація на надання допомоги людям, які мають потребу в емоційній підтримці та можливість безкорисливого і благодійного надання допомоги. Констатовано статистично достовірні відмінності у групах студентів першого та шостого курсів у рівні комунікативно-мовленнєвої підготовки та рівні розвитку емпатійних тенденцій. Відповідно, магістранти переважають першокурсників. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що підвищення рівня комунікативних характеристик у студентів соціономічного фаху має суттєвий вплив на прояв просоціальних тенденцій. Зроблено припущення, що освітня підготовка фахівців соціономічного фаху не долає існуючої невідповідності між особистісним і професійним становленням студентів. Зазначено, що виявлений вплив розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності на формування просоціальної поведінки у студентів соціономічного фаху вказує на необхідність подальшого дослідження проблеми розвитку комунікативно-мовленнєвої складової у підготовці психологів та соціальних працівників.