Мета роботи. Дослідження впливу нових похідних S-гетерилсукцинатів на мікроклональне розмноження декоративних рослин: клону 112 павловнії повстистої (Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud.) і троянди рожевої (Rosa damascena Mill.) сорту Лада; визначення ліпофільності, як одного з важливих факторів, що впливає на прояв біологічної активності.
Матеріали і методи. Для синтезованих сполук було проведено in silico скринінг токсичності за допомогою онлайн-сервісів TEST і GUSAR та експериментально досліджено за функціональним станом сперматозоїдів чоловіків in vitro. Для виконання окремих етапів розрахунків фізико-хімічних характеристик сполук застосовано АСD-I-Labs. Для оцінки біологічної дії сполук на ризогенез використовували технологію мікроклонального розмноження на живильному середовищі Мураcіге – Скуга. Досліджувані сполуки додавали перед стерилізацією живильного середовища. Контролем слугувало живильне середовище без регуляторів росту.
Результати й обговорення. S-гетерилсукцинати, які були попередньо синтезовані за реакцією нуклеофільного заміщення на основі 4-хлорохінолінів та 4-хлоропіридину і залишку меркаптосукцинатної кислоти (структура синтезованих сполук була підтверджена спектрами 1H, 13C NMR), показали низький токсичний профіль і високу ростостимулювальну активність при мікроклональному розмноженні клону 112 павловнії повстистої (Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud.) і троянди рожевої (Rosa damascena Mill.) сорту Лада. Досліджені сполуки не потребують складного хімічного синтезу, є малотоксичними і стимулюють ризогенез при низьких концентраціях – 10-5–10-7 моль/л, що робить їх екологічно та економічно добрими кандидатами у групу регуляторів росту. Висока росторегулювальна активність дозволяє рекомендувати їх до подальшого поглибленого вивчення в інших технологіях розмноження і вирощування рослин.
Висновки. Додавання сполуки 2-((7-хлорохінолін-4-іл)тіо)сукцинатної кислоти (QS-3) у живильне середовище достовірно збільшувало кількість та довжину коренів у рослин із максимальним відсотком частоти ризогенезу 92 % у павловнії повстистої та 84 % в троянди рожевої, що на 16 та 12 % більше ніж у препарату порівняння. Отримані результати дають змогу рекомендувати цю сполуку до практичного використання і можуть стати платформою для подальшої структурної оптимізації при розробці сучасних регуляторів росту для вегетативного розмноження рослин.