Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
В статті наведено результати досліджень біохімічних показників сироватки крові та фізико-хімічних властивостей м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи, визначено ступінь їх мінливості та розраховано рівень кореляційних зв’язків між ознаками. Дослідження проведено в ТОВ «АФ «Дзержинець» Дніпропетровської області, ТОВ «Глобінський м’ясокомбінат», лабораторії зоохіманалізу Інституту свинарства і АПВ НААН, науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету та лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН. Робота виконана згідно програми наукових досліджень НААН №30 «Свинарство». Контрольну відгодівлю молодняку свиней проводили в умовах господарства згідно «Методики оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства в умовах племінних заводів і племінних репродукторів» (Березовський, Хатько, 2005). У сироватці крові 5-місячних тварин визначали вміст загального білку (г/л), активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), (ммоль/год/л), аланінамінотрансферази (АлАТ), (ммоль/год/л) та лужної фосфатази (од/л) (Влізло та ін., 2012). Фізико-хімічні властивості найдовшого м’яза спини (m. longissimus dorsi) досліджували з урахуванням наступних показників: «активна кислотність (рН) через 24 години після забою, одиниць кислотності», «ніжність, с», «інтенсивність забарвлення, одиниць екст. × 1000», «вологоутримуюча здатність, %» «втрати при термічній обробці, %», (Методические рекомендации по …, 1987, Поливода, Стробыкина, Любецкий, 1977). Біометричну обробку одержаного матеріалу проводили за методиками Лакіна (1990) з використанням програмованого модуля «Аналіз даних» в Microsoft Excel. Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові (вміст загального білка, активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ) та лужної фосфатази у молодняку свиней великої білої породи відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Згідно класифікації Поливоди (1976), кількість зразків категорії «висока якість» за показником «ніжність, с» становить 8,33 %., «волого утримуюча здатність, %» - 8,33 %, «інтенсивність забарвлення, одиниць екст. × 1000» - 20,83 %. Достовірні зв’язки встановлено між наступними парами ознак: активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) × активність аланінамінотрансферази (АлАТ) (r=+0,405), ніжність × вологоутримуюча здатність (r=+0,400), ніжність × інтенсивність забарвлення (r= –0,365), вологоутримуюча здатність × втрати при термічній обробці (r= –0,416), активність аланінамінотрансферази (АлАТ) × активна кислотність (рН) через 24 години після забою (r=+0,446), активність лужної фосфатази × інтенсивність забарвлення (r= –0,543). З метою раннього прогнозування якісного складу м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи за активною кислотністю (рН) через 24 години після забою (од. кислотності) та інтенсивність забарвлення (од. екс. × 1000) пропонуємо використовувати наступні біологічні маркери активність аланінамінотрансферази (АлАТ) та активність лужної фосфатази.
В статті наведено результати досліджень біохімічних показників сироватки крові та фізико-хімічних властивостей м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи, визначено ступінь їх мінливості та розраховано рівень кореляційних зв’язків між ознаками. Дослідження проведено в ТОВ «АФ «Дзержинець» Дніпропетровської області, ТОВ «Глобінський м’ясокомбінат», лабораторії зоохіманалізу Інституту свинарства і АПВ НААН, науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету та лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН. Робота виконана згідно програми наукових досліджень НААН №30 «Свинарство». Контрольну відгодівлю молодняку свиней проводили в умовах господарства згідно «Методики оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства в умовах племінних заводів і племінних репродукторів» (Березовський, Хатько, 2005). У сироватці крові 5-місячних тварин визначали вміст загального білку (г/л), активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), (ммоль/год/л), аланінамінотрансферази (АлАТ), (ммоль/год/л) та лужної фосфатази (од/л) (Влізло та ін., 2012). Фізико-хімічні властивості найдовшого м’яза спини (m. longissimus dorsi) досліджували з урахуванням наступних показників: «активна кислотність (рН) через 24 години після забою, одиниць кислотності», «ніжність, с», «інтенсивність забарвлення, одиниць екст. × 1000», «вологоутримуюча здатність, %» «втрати при термічній обробці, %», (Методические рекомендации по …, 1987, Поливода, Стробыкина, Любецкий, 1977). Біометричну обробку одержаного матеріалу проводили за методиками Лакіна (1990) з використанням програмованого модуля «Аналіз даних» в Microsoft Excel. Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові (вміст загального білка, активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ) та лужної фосфатази у молодняку свиней великої білої породи відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Згідно класифікації Поливоди (1976), кількість зразків категорії «висока якість» за показником «ніжність, с» становить 8,33 %., «волого утримуюча здатність, %» - 8,33 %, «інтенсивність забарвлення, одиниць екст. × 1000» - 20,83 %. Достовірні зв’язки встановлено між наступними парами ознак: активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) × активність аланінамінотрансферази (АлАТ) (r=+0,405), ніжність × вологоутримуюча здатність (r=+0,400), ніжність × інтенсивність забарвлення (r= –0,365), вологоутримуюча здатність × втрати при термічній обробці (r= –0,416), активність аланінамінотрансферази (АлАТ) × активна кислотність (рН) через 24 години після забою (r=+0,446), активність лужної фосфатази × інтенсивність забарвлення (r= –0,543). З метою раннього прогнозування якісного складу м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи за активною кислотністю (рН) через 24 години після забою (од. кислотності) та інтенсивність забарвлення (од. екс. × 1000) пропонуємо використовувати наступні біологічні маркери активність аланінамінотрансферази (АлАТ) та активність лужної фосфатази.
Many works of both Ukrainian scientists and foreign are devoted to the study of the prevention of iron deficiency anemia in piglets as one of the most common non-communicable diseases of pigs. However, the development of new effective antianemic drugs is still relevant today. We have previously proposed a scheme for the prevention of iron deficiency anemia, based on intramuscular parallel administration of solutions of iron (IV) clatrochelate and cyanocobalaminе to pregnant sows 14 and 7 days before the expected farrowing. This scheme was effective in the absence of stillbirth and clinical signs of anemia in piglets. The aim of our next study was to investigate the content of iron in the milk of sows using iron (IV) clatrochelate during pregnancy. To achieve this goal, 2 groups of sows (hybrids of Landrace and Great White breeds) were formed during their pregnancy and kept with suckling piglets - control and experimental, 5 animals in each. Sows in the experimental group were injected twice (14 and 7 days before expected farrowing) with 10 ml of 10% iron (IV) clatrochelate solution and cyanocobalaminе solution (at the dose recommended by official instructions) twice during pregnancy. Sows of the control group were injected with isotonic sodium chloride solution in conventional doses. During the experiment, the sows of the experimental group during pregnancy (after drug administration) and during the feeding of piglets did not differ in behavior and general condition from the sows of the control group. The study of the dynamics of hemoglobin and morphological parameters of the blood of sows in the control and experimental groups did not reveal significant differences. The content of iron in colostrum / milk of sows of the experimental group during the first seven days after administration was significantly higher compared to the control: 1 day 1.5 times, 4 days 2.1 times and 7 days 2.8 times. Therefore, the proposed scheme for the prevention of iron deficiency anemia in piglets is highly efficientand based on the intake of iron with colostrum/milk of sows. Key words: anemia, injection, macrobicyclic complex, prophylaxis, pigs, cyanocobalaminе.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.