Psychological Features of Modern Elderly People’s Active Life Position

Abstract

The aim: The research is devoted to the analysis of theoretical and empirical determinants of formation of structural components of an active life position of modern elderly people. Materials and methods: Psychodiagnostic techniques were selected as tools for data collection. Experiment participants were people aged 65-72 years old (total number – 78 people). Data processing was done by means of the computer program SPSS 21.0. Results: The psychological features of the formation of elderly people’s active life position were determined by the fact that more than 50% of respondents had an average level of cognitive development, more than 60% demonstrated a low level of emotional-volitional component and more than 50% were at medium level of motivational-behavioural component. Most respondents’ high level of cognitive component development does not correlate with a high level of emotional-volitional component development. The leading role in the formation of elderly people’s active life position is played by the motivational-behavioural component. Conclusions: Based on the theoretical and empirical research of the issue of formation of elderly people’s active life position, three structural components of the phenomenon under study were identified: cognitive, emotional-volitional and motivational-behavioural. The results of the experiment suggest that most respondents had medium-low levels of active life position. The main determinant of the elderly people’s reduced vitality is their low level of emotional-volitional component development. The research outcomes allowed us to track the dependence of the level of active life position on the motivational-behavioral component.

Character traits of students purchasing a specialty in the conditions of learning in an institution of higher medical education: formation trends, features of adaptive changes, hygienic assessment

“…Властивості характеру, як психологічний, психодіагностичний і психогігієнічний феномен, є стійким індивідуальним поєднанням особливостей особистості, що виявляється: (а) під час вироблення певних поведінкових стратегій людини, (b) у її певному відношенні до самої себе та до інших людей, які оточують, (c) у відношенні до речей, які зустрічаються у житті, (d) у відношенні до змісту роботи, котра виконується, тощо [1,2,18,20]. При цьому як індивідуальні особливості характеру прийнято визначати, у першу чергу, вольові якості особистості (ступінь наполегливості, рішучості, самостійності, дисциплінованості, готовність долати будь-які перешкоди, душевний і фізичний біль тощо), чутливість та емоційність особистості (життєрадісність, пригніченість тощо), когнітивні здібності особистості (вдумливість, легковажність тощо) [13,14,15,16].…”

Комплексна Програма Заходів, Спрямованих На Оптимізацію Перебігу Процесів Психофізіологічної Адаптації І Рухової Активності Студентів, Та Особливості Її Впливу На Показники Стану Зорової Сенсорної Системи І Соматосенсорного Аналізатору Дівчат Та Юнак

“…Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 10(28) 2023 підхід, поза будь-яких сумнівів, є невід'ємним компонентом численних наукових розробок, в центрі яких перебувають проблеми діагностики і прогностичної оцінки впливу окремих факторів довкілля та соціальних умов життя на особливості адаптаційних ресурсів організму з урахуванням ефектів, властивих для впливу найбільш значущих здоров'язберігаючих технологій [1, 2, 3, 4, 5].Дійсно, у теперішній час в результаті надто високого навчальнообумовленого навантаження, властивого для сучасних закладів вищої освіти, у цілого ряду студентів реєструються виражені, несприятливі за змістом, зрушення з боку основних режимних компонентів, високе нервово-емоційне напруження, недостатня рухова активність, яка призводить до розвитку явищ гіпокінезії, що є вагомою передумовою розвитку надто серйозних змін з боку критеріальних показників адаптаційних ресурсів організму. Перебуваючи в таких умовах, студенти не тільки вимушені обмежувати природно-обумовлену рухову активність, проте й протягом доволі тривалого часу підтримувати абсолютно незручну для них переважно статистичну позу, знаходячись у положенні сидячи і у закладі освіти під час аудиторного формату навчання, і в домашніх умовах як під час застосування дистанційного формату навчання, так і здійснюючи різноманітну позанавчальну діяльність[6, 7,8, 9, 10,11, 12, 13,14].Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ураховуючи наведене, нині обов'язково потрібно відзначити той факт, що стан здоров'я студентської молоді у суттєвій мірі визначається певним рівнем функціональних можливостей організму, котрий залежить і від стану адаптаційних ресурсів організму (психофізіологічна, психічна, соціально-психологічна адаптація), і від рівня звичної рухової активності, тобто певної сумарної кількості рухів, які конкретна особа виконує у процесі своєї життєдіяльності впродовж певного проміжку часу.Головними компонентами звичної рухової активності студентів є:(a) рухова активність під час здійснення навчальної, і професійної діяльності, (b) рухова активність в ході виконання вправ фізичного виховання, (c) рухова активність у вільний час тощо.…”