Public Stigma of Prolonged Grief Disorder

Dennis, Hayley; Eisma, Maarten C.; Breen, Lauren J.

doi:10.1097/nmd.0000000000001427

Cited by 17 publications

(3 citation statements)

References 43 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Order By: Relevance

“…A series of vignette-based experimental studies conducted in the Netherlands, Germany and Australia has demonstrated that the general public stigmatizes people with PGD symptoms and diagnoses (vs people with non-clinical grief) more ( Dennis et al, 2022 ; Eisma, 2018 ; Eisma et al, 2019 ; Gonschor et al, 2020 ). That is, people with PGD are attributed more negative traits and elicit more negative emotions and a greater desire for social distance.…”

Section: Pgd In Icd -11 and Dsm ...mentioning

confidence: 99%

Prolonged grief disorder in ICD-11 and DSM-5-TR: Challenges and controversies

Eisma

2023

Aust N Z J Psychiatry

View full text Add to dashboard Cite

Prolonged grief disorder has recently been added to the International Classification of Diseases, 11th edition and the Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders 5, Text Revision. This historical development is often presented as a linear process culminating in the inclusion of valid, clinically relevant prolonged grief disorder criteria in diagnostic handbooks. The present contribution provides an overview of work contradicting this dominant narrative. First, I show that the developmental history of prolonged grief disorder has been nonlinear and that this yields questions on generalizability and problems with measurement of the newest criteria sets. Second, I highlight an important gap in the validity evidence: the distinction of prolonged grief disorder from normal grief. Third, I discuss concerns relating to the societal effects of the inclusion of prolonged grief disorder in diagnostic handbooks, including the medicalization of grief, development and adverse effects of pharmacotherapy and stigmatization. A more realistic, balanced view on the history, validity and societal impact of prolonged grief disorder appears appropriate. I recommend stringent validation of assessment instruments for prolonged grief disorder, convergence of criteria-sets, closing gaps in validity evidence and developing strategies to mitigate the negative effects of grief diagnoses.

show abstract

Section: Pgd In Icd -11 and Dsm ...mentioning

confidence: 99%

Prolonged grief disorder in ICD-11 and DSM-5-TR: Challenges and controversies

Eisma

2023

Aust N Z J Psychiatry

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…However, acculturation literature has shown that abandoning home culture and completely assimilating to the host culture is neither beneficial to mental health nor realistic, especially for highly enculturated, adult immigrants (Jang et al, 2007; Yoon et al, 2013). Moreover, grief is a natural process (vs. pathology) of migration (Dennis et al, 2022). Accordingly, clients may benefit from working on processing their grief, rather than simply attempting to reduce migratory grief.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Migratory grief and mental health in first-generation Korean American immigrants.

Chang¹,

Yoon²,

Lee³

2024

Cultural Diversity & Ethnic Minority Psychology

View full text Add to dashboard Cite

Objective: The purpose of this study was to examine first-generation Korean immigrants' migratory grief in relation to cultural, social, and mental health variables. We examined (a) how behavioral and value acculturation and enculturation as well as mainstream and ethnic connectedness predicted migratory grief and (b) how mainstream and ethnic connectedness moderated the relationships of migratory grief and mental health outcomes (i.e., depression, life satisfaction, positive and negative affect). Method: Data were collected from 188 self-identified first-generation Korean immigrant adults (N = 188, M age = 43.63, SD = 12.18) and were analyzed using hierarchical multiple regression. Results: Age and behavioral enculturation positively predicted migratory grief, while European American values and mainstream connectedness negatively predicted migratory grief. Migratory grief and mainstream and ethnic connectedness had significant main effects on mental health, but social connectedness did not moderate the relationships between migratory grief and mental health. Conclusion: Acculturation, enculturation, and social connectedness were significant predictors of first-generation Korean immigrants' migratory grief. Additionally, migratory grief and social connectedness significantly predicted mental health. We discussed implications for research and practice. Public Significance StatementSeveral factors such as age, acculturation, and a sense of connection to communities were associated with first-generation Korean immigrants' experiences of migratory grief-distress related to losses experienced in migration. Additionally, migratory grief and connection to communities were important to mental health.

show abstract

“…До досліджуваних факторів ризику розвитку РПГ належать жіноча стать, низький рівень соціально-економічного благополуччя, висока інтенсивність симптомів на ранніх етапах горювання, наявність депресивних або тривожних розладів в анамнезі, втрата дитини або партнера, раптовість та непередбачуваність смерті близької людини, підтримка оточення протягом горювання [24][25][26][27][28].…”

Section: фактори ризику рпгunclassified

Понад Рік Війни Та Втрат: Відродження З Попелу Горя Для Творення Нового Життя

2023

UMJ

View full text Add to dashboard Cite

Анотація. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну чи не кожен українець відчув різке підвищення рівня стресу, мав приймати важливі, інколи доленосні рішення, дехто перебував чи перебуває в зоні активних бойових дій, переживає травматичний стреc, що загрожує психічному благополуччю. Однак війна не може тривати вічно. Те, що зруйноване (як матеріальне, так і психічне), може бути відновлене та покращене. Однак війну супроводжують незворотні зміни -смерть людей, що ніколи більше не повернуться. Це не можна змінити, але з цим доводиться примиритися, щоб жити далі. Точної статистики щодо загиблих немає, проте очевидно, що кожного дня десятки українських родин стикаються з горем. Горювання -переживання людини, спричинене втратою чогось важливого у її житті. Зазвичай про втрату та горе говорять, коли помирає близька людина, проте процес горювання може слідувати за втратою й інших важливих складових життя -роботи, домівки, домашнього улюбленця, можливості реалізуватися у значимих стосунках або професійній діяльності. У деяких випадках горювання може тривати роками, порушувати функціонування. Пандемія COVID-19 та війна забирають життя людей, роботу, руйнують звичний устрій життя та спричинюють переїзди. У цій статті розглянуто сутність процесу та можливі варіанти перебігу горювання внаслідок втрати близької людини та особливості допомоги особам з різними варіантами перебігу горювання.

show abstract

Public Stigma of Prolonged Grief Disorder

Cited by 17 publications

References 43 publications

Prolonged grief disorder in ICD-11 and DSM-5-TR: Challenges and controversies

Prolonged grief disorder in ICD-11 and DSM-5-TR: Challenges and controversies

Migratory grief and mental health in first-generation Korean American immigrants.

Понад Рік Війни Та Втрат: Відродження З Попелу Горя Для Творення Нового Життя

Contact Info

Product

Resources

About