Засоби зв’язку, навігації та спостереження відіграють значну роль у процесі забезпеченні безпеки польотів цивільної авіації. Для підтримки надійності та ефективності використання цих засобів за призначенням застосовують системи експлуатації. Система експлуатації містить у своєму складі власне засоби зв’язку, навігації та спостереження, виконавців, документації, ресурсне забезпечення. Основними функціями системи експлуатації є: організація, координація, контроль технічної експлуатації об’єктів і засобів зв’язку, навігації та спостереження; проведення організаційно-технічних заходів щодо модернізації, підтримки експлуатаційної готовності й продовженню терміну служби цих засобів; планування, організація, координація й контроль робіт із сертифікації служб і об’єктів авіаційних засобів; планування, координація й контроль за проведенням льотних перевірок засобів; удосконалення й впровадження нових методів організації роботи, у тому числі на основі використання сучасних інформаційних технологій. Важливим процесом експлуатації є прогнозування технічного стану. У результаті прогнозування технічного стану засобів зв’язку, навігації та спостереження здійснюється оцінка значення сукупності визначальних параметрів. Практичне застосування алгоритмів прогнозуючого контролю передбачає зменшення похибок прийняття рішень про стан об‘єкта за наявністю апріорної невизначеності. Кількісною мірою об’єктивності прийнятих у результаті прогнозування рішень є достовірність прогнозуючого контролю. Достовірність загалом характеризує ступінь довіри до прийнятих у результаті прогнозування рішень. Від достовірності контролю залежить не тільки об’єктивність власне прогнозування, але й ефективність функціонування систем експлуатації засобів зв’язку, навігації та спостереження. Ця стаття присвячена дослідженню питань щодо особливостей застосування прогнозуючого контролю та оцінки достовірності прийняття рішень у результаті прогнозування. При цьому наведені математичні співвідношення, що характеризують процес класифікації технічного стану під час прогнозування та подальшої оцінки достовірності прийняття рішень. Результати дослідження можуть бути використані під час розробки та модернізації систем експлуатації засобів зв’язку, навігації та спостереження.