національного законодавства у сфері фінансового моніторингу та його наближення до міжнародного зумовлено перспективами вступу України до ЄС та забезпеченням захисту фінансової системи від загроз, що виникають унаслідок війни. Проблематика. Практична реалізація новацій законодавства, що регламентує діяльність системи фінансового моніторингу, часто стримується через відсутність відповідного інституційного середовища. Створення передумов дотримання законодавства у практичній діяльності має спиратися на наукове обґрунтування політик та заходів, котрі розробляються та здійснюються регуляторними органами. Однак наука про фінансовий моніторинг, як і відповідна сфера діяльності, ще проходить своє становлення в Україні й не повною мірою розв'язує це завдання. Мета -визначення напрямів розвитку фінансового моніторингу як науки на шляху інтеграції України в Європейський Союз. Методи. Застосовувались загальнонаукові методи: порівняння, аналізу, синтезу та узагальнення. Результати. Наука, досліджуючи проблематику реформ, зокрема й у фінансовому моніторингу, має брати участь у створенні механізмів управління ними. Зміни у базовому для фінансового моніторингу законі вимагають наукового аналізу та обґрунтування його відповідності іншим законам України з метою узгодження, створення та запровадження підзаконних актів, що висвітлюють порядок правозастосування нових норм; методичного забезпечення підготовки майбутніх фахівців та підвищення кваліфікації працюючих спеціалістів. У роботах науковців переважає операціоналістичний підхід до проведення досліджень і формулювання їхніх результатів. Водночас розвиток фінансового моніторингу як системи знань потребує виходу за рамки операціоналізму та розширення сфери досліджень у теоретичному напрямі задля створення його гносеологічного підґрунтя. Висновки. Побудова теорії фінансового моніторингу має відбуватися через визначення її структури, сталої концепції предмета і методу, формалізацію категоріаль-
Наукові конференції"Фінанси України", 11'2022 50 ного апарату і виділення в окрему галузь наукових знань, що сприятиме формуванню фундаментальної основи розвитку національного законодавства та створенню інституціональних умов його дотримання.