Стаття присвячена оподаткуванню в Україні – актуальній темі, яка є надто важливою за умов сучасних форс-мажорів, із якими зіткнулася країна під час російсько-української війни та враховуючи виклики її поствоєнного відновлення. Метою дослідження є конструктивно-критичний аналіз публікацій із податкової тематики, формулювання й обґрунтування власних авторських позицій щодо реформування податкового менеджменту та їх конкретизація в контексті забезпечення ефективності, дієвості й справедливості в оподаткуванні.Основними результатами дослідження є: структурована оцінка актуальних публікацій із податкової тематики українських та зарубіжних учених; визначення проблем, наявних у системі оподаткування в Україні, та обґрунтування авторських підходів і практичних шляхів їх вирішення; критичне переосмислення сутності категорій ефективності, дієвості та справедливості в контексті їх імплементації в систему оподаткування; розробка критеріїв оцінки ефективності й дієвості податкового менеджменту; пропозиції щодо застосування стимулюючих і соціальних податкових пільг задля активізації економічного розвитку та справедливості в податковій сфері.Автори відстоюють позицію, згідно з якою податкові відносини між державою та платниками податків мають бути врегульовані через установлення паритету їхніх фінансових інтересів, що вимагає більшої уваги до платників податків. Тому в роботі розглянуті системи державного й корпоративного податкового менеджменту та окреслена їх взаємодія. Головною тезою при цьому є забезпечення односпрямованості фіскальних інтересів держави та фінансових інтересів платників податків.У цьому контексті проведено аналіз податку на прибуток і податку на виведений капітал, визначено їхні переваги та недоліки, на основі чого розроблено компромісний варіант регресивного оподаткування прибутку та запропоновані відповідні факторні моделі.Також досліджене податкове навантаження на фізичних осіб у комплексі прямого й непрямого оподаткування, доведено актуальність дії закону Енгеля, запропоновано конкретний варіант відновлення податкової справедливості для фізичних осіб. Означена справедливість пов’язується з упровадженням прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб; але, аби не повторювати хибний досвід податкової прогресії, який Україна здобула на початку формування власної податкової системи, – ця прогресія має бути повільною, а «стрибки» податкових ставок – не завищеними.