Засадничі сегменти громадянства та людиноцентризм: філософсько-правове опредметнення СОФІНСЬКА Ірина* доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії права та конституціоналізму Національного університету «Львівська політехніка» м. Львів, Україна ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3853-7626 Анотація. Концепт громадянства, як і актуальні способи й механізми набуття та припинення, передбачено в Європейській конвенції про громадянство (1997), однак на кінець 2023 року цей наратив став надзвичайно крихким. Мета статті -обґрунтувати взаємозалежність між способами набуття та припинення громадянства, ураховуючи як традиційні й емансипативні цінності (пропагування людиноцентризму, правовладдя) і політико-правові виклики сьогодення, так і незворотність конституційного закріплення в преамбулі Конституції України 2019 року євроінтеграційного прагнення громадян України. Більшість сегментів громадянства потребують перегляду національного релевантного законодавства та його ґрунтовного оновлення (передусім ідеться про набуття особою альтернативного подвійного (множинного) громадянства після народження без втрати первинного громадянства, посмертне громадянство, законодавче закріплення позбавлення громадянства, відмову від нього тощо). Наступне питання стосується набуття (і наявності) подвійного (множинного) громадянства в осіб, які є службовцями органів публічної влади, правоохоронних органів і здійснюють державно-владні повноваження, мають доступ до державної безпеки, скарбниці й таємниці, що створює дилему щодо вірності цих осіб усім і кожній державі їхнього громадянства зокрема. Постає питання, яким має бути механізм, якщо обидві (усі) держави громадянства особи перебувають у стані війни між собою; який юридичний алгоритм слід застосовувати у випадку вчинення особоюгромадянином державної зради. Інший аспект цього питання стосується регламентування (не)добровільної зміни громадянства та наявності латентного подвійного (множинного) громадянства осіб, які проживали (проживають) на анексованій та (тимчасово) окупованій території України. Чинне релевантне законодавство не врегульовує питання припинення громадянства в умовах продовженого воєнного стану, з огляду на набуття альтернативного громадянства після народження (у зв"язку з натуралізацією, оптацією чи трансфертом) особами, які проживали на анексованій і (тимчасово) окупованій, починаючи з березня 2014 року, території України.