Український науково-дослідний інститут промислової медицини, м. Кривий РігВступ. Технології ведення вибухових робіт на відкритих гірничих розробках переорієнтовуються на використання безтротилових вибухових речовин, що забезпечує більш високий рівень безпеки та зменшення негативного впливу на довкілля. Позитивні зміни не в повній мірі вирішують проблему доведення показників виробничих факторів до діючих гігієнічних нормативів, що призводить до розвитку професійної патології. Це викликає необхідність забезпечення захисту здоров'я працюючих, у тому числі за рахунок організаційних і медико-профілактичних заходів. Мета дослідження -розробка організаційних заходів та заходів медичної профілактики щодо зниження ризику виникнення професійних і виробничо обумовлених захворювань у працівників, які займаються підготуванням вибухових робіт, від дії факторів виробничого середовища. Матеріали та методи дослідження. На основі результатів аналізу даних умов праці та показників захворюваності працівників, які ведуть вибухові роботи на відкритих гірничих розробках, у динаміці спостереження 2003-2014 років проведено наукове обґрунтування та узагальнення організаційних заходів та заходів медичної профілактики професійних та виробничо обумовлених захворювань. Результати. Відповідно до даних оцінки умов праці та епідеміологічних досліджень обґрунтовано вдосконалену систему організаційних та медико-профілактичних заходів, створену з урахуванням сучасних тенденцій та напрямів у профілактиці розвитку професійних і виробничо обумовлених захворювань у працівників, що займаються веденням вибухових робіт в умовах кар'єрів. Періодичні медичні огляди необхідно проводити поетапно з акцентуванням уваги на виявленні початкових проявів найпоширеніших хвороб, оцінкою клінічного перебігу наявних захворювань та реєстрацією в динаміці параметрів здоров'я працівника. Зважаючи на значну кількість вибухових підприємств на Україні, перспективним напрямом досліджень є оцінка ефективності профілактичної роботи на основі результатів епідеміологічних досліджень, які відображатимуть ситуацію з захворюваністю з тимчасовою втратою працездатності, поширеністю патології за результатами медоглядів. Висновки. Узагальнено положення медичної профілактики та організаційних заходів, які дозволяють поліпшити ефективність профілактичної роботи на основі результатів оцінки умов праці та епідеміологічних досліджень. Профілактику необхідно здійснювати за напрямами покращання організації медоглядів з використанням даних психофізіологічної експертизи, моніторингу стану адаптації, диспансеризації, поновлення взаємодії закладів охорони здоров'я та Державної санітарно-епідеміологічної служби щодо надання профпатологічної допомоги працівникам, підвищення відповідальності керівників та зацікавленості працюючих у збереженні здоров'я, удосконалення режимів праці та відпочинку, з урахуванням сучасних поглядів і досягнень у цих напрямах. Ключові слова: медична профілактика, професійні захворювання, вибуховики 1(46) '2016 1(46) '2016 Introduction. The technologies for conducting blasti...
