Наведено результати оригінального дослідження, в якому розглянуто проблему пошуку нових видів рослин, сировина яких збагачена флавоноїдами. Такі рослини натепер широко досліджують, зокрема – у медицині та харчуванні. У роботі надано інформацію про ботанічні сади загалом і Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України (НБС), зокрема, що є осередком наукових колекцій рослин, які презентують світове флористичне різноманіття. Розглянуто значення інтродукованих рослин, які є потужним об'єктом для біохімічного скринінгу і добору нових перспективних видів для практичного використання. Показано, що розширення видового асортименту рослин, які є джерелом флавоноїдів, можливе внаслідок залучення нових і малопоширених інтродукованих видів. Колекції інтродуцентів є вихідним матеріалом у такого плану дослідженнях. Проаналізовано і досліджено рослини 25 таксонів 3 родин, які інтродуковані до колекції нетрадиційних ефіроносних рослин НБС. Виявлено та визначено кількісний вміст антоціанів і флавонолів у сировині запашних видів рослин та здійснено порівняльне оцінювання. Під час дослідження використано спектрофотометричний метод. Унаслідок проведення серії експериментів встановлено, що рослини досліджених таксонів вирізняються подекуди значно вищим кількісним вмістом згаданих сполук порівняно із відомими у споживанні рослинами, такими як чорна смородина, виноград, щавель, червона цибуля тощо. Високий вміст антоціанів виявлено у сировині Agastache rugosa (248 мг/100 г), Salvia officinalis subsp. lavandulifolia (228 мг/100 г) і Thymus pulegioides (212 мг/100 г), флавонолів – Agastache rugosa (297.360 мг/100 г), Thymus pulegioides (244.26 мг/100 г), Thymus longicaulis, Ruta сorsica (223.02 мг/100 г), Tanacetum balsamita (196,47 мг/100 г). Отримані дані мають значущість з огляду на потенціал інтродукованих рослин в нових умовах зростання. Це надає перспективи багатоцільового практичного використання дослідних видів рослин, зокрема як джерела флавоноїдів у лікувальній практиці та для харчових цілей.
