В статті проаналізовано сутність цифровізації та «цифрової» термінології. Виявлено що частими є ситуації коли для позначення одного і того ж явища використовуються різні слова. Наведено відмінність найбільш часто вживаних термінів «діджитизація» та «діджиталізація». Пояснено, що саме діджиталізація у перекладі означає цифровізацію, яка проникає у всі сфери життя та змінює споживчу поведінку, формуючи нові моделі взаємодії, спричиняючи появу та розвиток шерінгової економіки тощо. Досліджено сутність поняття «інновація». На базі аналізу різних визначень відмічено, що є два підходи до визначення цієї категорії – інновація як продукт та інновація як процес. Узагальнено класифікаційні ознаки інновацій, відмічено, що наведеними ознаками класифікація не обмежуються, що зумовлено значним різноманіттям інноваційних продуктів та їх впливом на галузі, суспільство, соціальний устрій. Розглянуто відмінності у поняттях «інновація», «винахід» та «відкриття» що дозволяє чітко окреслювати межі інноваційного продукту та формувати заходи із його впровадження. Виходячи із того що кожен товар на ринку має свій період існування окреслено життєвий цикл інновацій. Результатом аналізу інноваційної діяльності стала розробка моделі просування інновації на ринок. Модель базується на тому, що ключовими етапи для інновації є виведення та зростання, а тривалість кожного етапу залежить від виду інновації, її складності, актуальності, рівня підготовленості споживачів до сприйняття новинки, маркетингових зусиль тощо. Складність розробки стратегії просування інноваційного продукту зумовлена відсутністю інформації про нього, досвіду користування, необізнаність із перевагами використання. Тож просування у першу чергу переслідує такі цілі як інформування, залучення, підтримка користувача на націлене на формування довіри до інновації та компанії що її надає.