В статті розкрито результати емпіричного вивчення зв’язку соціального інтелекту із соціально-психологічною адаптацією здобувачів вищої освіти. В дослідженні застосовано: теоретичний аналіз, тест соціального інтелекту (Дж. Гілфорд, М. О’Саллівен), опитувальник соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Даймонд), коефіцієнт кореляції Пірсона. В емпіричному дослідженні взяло участь 240 здобувачів вищої освіти. Подано визначення соціального інтелекту як складного інтегрованого комплексу здатностей особистості (розуміти й аналізувати прояви поведінки та вербальної й невербальної поведінкової експресії інших людей; виявляти мотиви і наслідки їхньої поведінки у різних ситуаціях; прогнозувати їхню подальшу поведінку), що забезпечує досягнення успіху в соціальних взаємодіях. Соціально-психологічну адаптацію особистості визначено як процес її активного пристосування до умов соціуму. Щодо загального показника соціального інтелекту емпірично виявлено, що майже половина досліджуваних має середній рівень, майже третя частина – нижчий від середнього, майже шістнадцята – вищий від середнього і двадцята – високий. Досліджувані з цими рівнями здатні правильно розуміти мотиви поведінки і прояви невербальної й вербальної поведінкової експресії інших людей і передбачати їхні дії надалі відповідно майже в половині, одній чи трьох четвертих частинах або усіх соціальних взаємодіях. Низького рівня не виявлено. Щодо основних показників соціально-психологічної адаптації встановлено, що майже по дві третіх частини досліджуваних мають середній рівень адаптивності й низький рівень дезадаптивності та майже по одній третій – високий рівень адаптивності і середній рівень дезадаптивності. Низького рівня адаптивності й високого рівня дезадаптивності не визначено. Зв’язок соціального інтелекту з адаптивністю досліджуваних є статистично значущим і прямим, із дезадаптивністю – зворотнім. Встановлений зв’язок підтвердив вплив рівня соціального інтелекту на ефективність соціально-психологічної адаптації здобувачів вищої освіти.