ВступСтан проблеми лікування паразитозів продиктований великим поширенням гельмінтозів, що передаються через ґрунт, та інших видів паразитозів, які віднесені до «забутих тропічних хвороб» (шистосомоз, лімфатичний філяріоз, хвороба Шагаса та ін.). За даними Всесвітньої організа-ції охорони здоров'я (ВООЗ), поширеність основних ви-дів гельмінтозів така: аскаридоз -близько 1 млрд людей, трихоцефальоз -795 млн, інші нематодози (викликані Ancylostoma duodenale та Necator americanus) -740 млн. За-значені паразитарні інфекції найбільш поширені в Афри-ці, Південній Америці, південній частині Північної Аме-рики, Східній Азії, Індії. Понад 270 млн дітей дошкільного віку та близько 600 млн дітей шкільного віку проживають у зонах з інтенсивним забрудненням гельмінтами та потре-бують лікування і превентивних втручань.До групи глистів, що передаються через ґрунт, на-лежать види гельмінтів, в циклі розвитку яких є стадія дозрівання яєць у ґрунті, куди вони потрапляють з фека-ліями хворої людини. Зараження яйцями гельмінтів від-бувається в декілька способів: вживання овочів, до яких приліплені яйця і які недостатньо добре вимиті та приго-товлені; через заражену яйцями воду; при грі дітей у за-раженому ґрунті та недостатньо розвинутих санітарних звичках. Клінічні прояви гельмінтозу тісно пов'язані з видом та кількістю глистів, якими інфікована людина: чим більш виражений і тяжкий перебіг хвороби, тим ма-сивніше інфікування. Гельмінтоз негативно впливає на нутритивний статус дитини, когнітивні функції, може спричинити тяжкі ускладнення, що потребують хірур-гічного втручання. Крім того, глистяна інфекція сприяє сенсибілізації організму, змінює імунний статус дитини, наприклад сприяючи рилізингу цитокінів, що продуку-ються Т-хелперами 2-го типу [1].Актуальність проблеми поширення гельмінто-зів була визнана, коли у 2004 р. на Третій глобальній зустрічі партнерів Паразитарного контролю ВООЗ (29-30 листопада 2004 р., Женева) була ухвалена ре-золюція, згідно з якою контроль за гельмінтозами (цестодіаз, дракункульоз, лімфатичний філяріоз, шистосомоз, геогельмінтози, стронгілоїдоз, трема-тодози) необхідно ефективно пов'язувати з мульти-дисциплінарним підходом партнерів до таких хвороб, як туберкульоз, малярія, ВІЛ/СНІД [2]. Втручання у процес поширення гельмінтної інфекції робить вне-сок у досягнення глобальних цілей розвитку сторіччя, що включають: ліквідацію екстремальної бідності та голоду, доступність універсальної первинної освіти, зменшення дитячої та материнської смертності, бо-ротьбу з ВІЛ/СНІДом, малярією та туберкульозом.ВООЗ рекомендує проводити превентивну хіміотера-пію, тобто періодичне призначення антигельмінтних лі-ків (альбендазол або мебендазол) усім людям, які прожи-вають у зоні ризику зараження (ендемічних регіонах) із метою зменшення захворюваності та трансмісії чотирьох видів геогельмінтів: Ascaris lumbricoides, Trichuris trichiura, Necator americanus та Ancylostoma duodenale в областях із поширенням вказаної інфекції понад 20 % один раз на рік, при поширенні гельмінтозів вище від 50 % -двічі на рік [3]. ВООЗ відзнач...