Синтез біологічно активних сполукРезультати й обговорення. Взаємодією гідразиду 2-(2,6-дихлорофеніламіно)-фенілацетатної кислоти з тіокарбоніл-біс-тіогліколевою кислотою в середовищі етанолу синтезовано похідне роданіну з фрагментом протизапального засобу «Диклофенак» в положенні 3. Враховуючи наявність активної метиленової групи в положенні 5, проведено подальшу модифікацію отриманого роданіну в умовах реакції Кньовенагеля з різноманітними ароматичними альдегідами, похідними ізатину та цинамового альдегіду з утворенням серій відповідних 5-ариліден-, 5-ізатиніліден-та 5-(3-фенілпропен)іліденпохідних для вивчення антиексудативної активності. Структуру синтезованих сполук підтверджено елементним аналізом та спектроскопією ПМР. Висновки. Результати дослідження протизапальної активності синтезованих сполук дозволили ідентифікувати три високоактивні сполуки, які за показником пригнічення запальної реакції (42,4-45,3%) були співмірними з еталонним нестероїдним протизапальним засобом «Диклофенак натрію».Ключові слова: синтез; 2-тіоксо-4-тіазолідинон; диклофенак; гетероциклізація, конденсація Кньовенагеля; спектральні характеристики; протизапальна активність.Вступ. Ядро роданіну є відомим фармакофорним фрагментом, що характеризується різностороннім фармакологічним потенціалом та входить до складу численних біологічно активних сполук. Зокрема, його використання у сучасному процесі пошуку лікарських засобів характеризується значною кількістю «сполук-хітів» із протипухлинною, протигрибковою, противі-русною, антибактеріальною, антималярійною, проти-запальною дією тощо. Одержані на основі результа-тів високоефективного фармакологічного скринінгу структури «сполук-хітів» стали науковим підґрунтям для подальшої оптимізації та синтезу похідних рода-ніну, які є високоафінними модуляторами цільових ферментів або рецепторів, що забезпечують свою фармакологічну активність за допомогою різних ме-ханізмів.Антимікробна активність для похідних роданіну вивчалась понад 50 років тому, також відомі числен-ні спроби створення антибактеріальних засобів на основі даного гетероциклу. Зокрема (рис. 1), для се-рії 5-(2-оксо-2,3-дигідро-1Н-індол-3-іліден)роданінів I виявлено значний інгібуючий вплив на ріст мікро-організмів штаму S. aureus (зона інгібування = 8,1-8,4 мм), що є кращим порівняно з E. coli (зона інгібу-вання = 4,1-5,6 мм) [6, 7]. Спрямований синтез протигрибкових агентів, здійснений на основі результатів високое-фективного фармакологічного скринінгу та QSAR-аналізу, дозволив ідентифікувати ряд інгібіторів PMT1 (protein mannosyl transferase 1) ІІІ, похідних роданін-3-ацетатної кислоти, що в мікромолярних концентраціях проявили суттєвий інгібуючий вплив відносно грибків роду C. albicans [8].Крім того, серед 5-арилідензаміщених родані-нів відомі інгібітори HCV NS5b (Hepatitis C Virus Nonstructural) полімерази IV (IC 50 = 1,5 мкМ) [9] СИНТЕЗ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК