Формування комунікативної компетентності й готовності до міжособистісної взаємодії є ключовим у підготовці медичних сестер і передбачає як тренування комунікативних навичок, так і відповідну психологічну підготовку. Війна в Україні значно вплинула на всі сфери життя населення, зокрема й на освіту, зумовивши перебування учасників навчального процесу у стані хронічного стресу та невизначеності.
Мета дослідження – вивчити зв’язок між ступенем ситуативної та особистісної тривожності студентів медичного коледжу – майбутніх медичних сестер та формуванням у них соціально-комунікативної компетентності в умовах війни.
Проведено онлайн-анкетування 75 студентів ІІІ курсу Первомайського медичного фахового коледжу Миколаївської області, що навчалися за спеціальністю «Бакалавр медсестринства» в період протягом 2022–2023 рр. Визначали рівень ситуативної та особистісної тривожності респондентів за опитувальником Спілбергера – Ханіна та рівень соціально-комунікативної компетентності (СКК) за тестом «Визначення соціально-комунікативної компетентності» В. Овчарової. Досліджували такі її складові, як соціально-комунікативна незграбність, нетерпимість до невизначеності, орієнтація на уникнення невдач та фрустраційна нетолерантність.
Виявлено високий загальний рівень тривожності респондентів. Більшість опитаних, у яких особистісна тривожність була високою, мали й високий рівень ситуативної тривожності (56 %). В осіб із високим рівнем тривожності значення практично всіх досліджуваних складових соціально-комунікативної компетентності були вищими за середні показники, що свідчить про проблеми її формування. Водночас у групі студентів із середнім рівнем тривожності значення досліджуваних параметрів були достовірно нижчими від середніх значень у вибірці.
Респондентів також просили надати розгорнуту відкриту відповідь на запитання «Чи є, на Вашу думку, певні особливості у спілкуванні з пацієнтами у стані депресії?» Змістовий аналіз отриманих відповідей показав, що студенти, орієнтовані на дії в спілкуванні з депресивними пацієнтами, демонструють кращу соціально-комунікативну компетентність, у той час як ті, хто вміє розпізнати депресивного пацієнта, але не сфокусований на тому, як діяти у спілкуванні з ним, демонструють неефективні стратегії спілкування: налаштування на уникнення невдач та фрустраційну нетолерантність, погано переносять невизначеність.
Результати дослідження підверджують негативний вплив воєнних дій в Україні на рівень тривожності студентів – майбутніх медичних сестер. Необхідна розробка підходів до корекції рівня тривожності студентів, навчання студентів, як дотримуватись ефективних копінг-стратегій та діяти у складних комунікативних ситуаціях.