та узагальнення особливостей накопичення й використання, а також потенційного впливу металургійних шлаків на природне навколишнє середовище як першочергова складова розв'язання проблеми масштабності їх утилізації. Методика досліджень. Для досягнення поставленої мети використано комплексний методичний підхід, що включає: аналіз даних державної статистики утворення відходів; аналізу національної та регіональної доповідей про стан навколишнього середовища; аналіз транспортних розв'язок регіонів-накопичувачів шлаків; аналіз наукових праць з впливу шлаків на довкілля. Результати досліджень. Показані галузеві джерела накопичень промислових відходів, серед яких потенційно високим рівнем утилізації володіють шлаки. Запропоновано відвали металургійних шлаків за щільністю розташування виділити їх у 6 районів. Виконано градацію районів-накопичувачів шлаків за обсягом та найбільш займаними площами. Виділено вагомі впливові та обмежуючі фактори розвитку ринку шлаків. Визначено на підставі аналізу досліджень, що шлаки мають вплив на природнє середовище, але рівень впливу може бути як критичним, так і допустимим. Рекомендовано для встановлення достовірного рівня забруднення довкілля металургійними шлаками експериментально визначити вплив відвалів на ґрунти та якість води при безпосередньому їх контакті. Наукова новизна. Складено припущення, що для транспортно та економічно ізольованих умов розташування накопичень металургійних шлаків пошук нових способів їх широкомасштабної утилізації в прилеглій місцевості повинен ґрунтуватись на експериментальному доведенні їх екологічної безпечності для довкілля. Практичне значення. Створено районування та градацію накопичень металургійних шлаків за щільністю розташування, обсягами накопичення та займаними площами. Виділено низку корисних аспектів та особливостей для розв'язання проблеми утилізації шлаків. Ключові слова: промислові відходи, металургійні шлаки, утилізація, природне навколишнє середовище.