Об'єктом дослідження є 6-метилурацил-5-сульфохлориду та синтези на його основі моно-і дизаміщених сульфонамідів. Синтезовано ряд нових сполук, які не описані в літературі, тому не виключна можливість, що серед синтезованих сполук знайдуться і такі, які можуть в певній мірі проявляти і біологічну активність. Виявлено дві проблеми, які вирішувалися в процесі дослідження. До першої проблеми належить те, що більшість попередніх робіт характеризувалися низьким виходом метилурацилсульфохлориду і це стримувало його широке використання в органічному синтезі. Підібравши певні умови синтезу, тобто проводячи реакцію взаємодії метилурацилу з хлорсульфоновою кислотою в середовищі інертного органічного розчинника (дихлоретан, тетрахлорметан, хлороформ), вдалося досягти виходу МУСХ понад 96 %. Другим проблемним місцем виявилася взаємодія МУСХ з амінами. Виявилося, що для підвищення виходу продукту реакції синтез краще проходить в середовищі інертних органічних розчинників (діоксан, диметилформамід, диметилсульфоксид) в присутності основ (сода, поташ, ацетат натрію). Гарні результати отримані при проведені синтезу в піридині, який одночасно служить і розчинником, і основою. Для підтвердження будови та складу отриманих сполук використовували фізико-хімічні методи аналізу (ІЧ-та ЯМР-спектроскопію), а також дані елементного складу. Отримано ряд нових, не описаних в літературі, сульфонамідів. Це пов'язано з тим, що запропонований метод має ряд особливостей, зокрема, запропоновано новий метод введення сульфохлоридної групи в ароматичні сполуки. Завдяки цьому забезпечується можливість отримання нових органічних препаратів, які можуть знайти певне застосування в різних галузях промисловості. У порівнянні з аналогічними відомими методами це забезпечує такі переваги, як збільшення виходу продуктів реакції, їх чистота та індивідуальність, доступність методу синтезу та ряд інших переваг. Ключові слова: біологічно активні сполуки, 6-метилурацил-5-сульфохлорид, первинні і вторинні алкіламінів, дезенфікуючі засоби, реакційна здатність.