“…Тим не менш, хірурги повинні розпізнавати ступінь важкості захворювання на передопераційному етапі, оцінити плановане оперативне втручання на основі клінічних даних, інструментальних обстежень та мети пацієнтки. За даними передопераційного обстеження хірург має вирішити, чи є у нього належні навички для ефективного і безпечного проведення операції та, в противному випадку, направити пацієнтку до відповідних центрів [17]. Хірургія глибокого ендометріозу може бути неочікувано складною, і потрібен досвід, аби запобігти можливим важким ускладненням, зменшити ризик в потребі проведення повторних втручань та отримати максимальний лікувальний ефект [3,4,11,12,16].…”