The "Akathistos". A Study in Byzantine Hymnography

Wellesz, Egon

doi:10.2307/1291095

Cited by 56 publications

(5 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Згодом із Візантії цей іконографічний тип було поширено і на іконопис різних держав на території Апеннінського півострова (Schulz, 1998: 496-500), зберігаючи важливу для теми нашої статті військову символіку, пов'язану з перемогою над аварами і персами, ключову роль в якій відводили заступництву Мадонни. У Візантії це призвело навіть до написання переможноподячної пісні -звернення до Мадонни від імені позбавленого жахів варварської облоги Константинополя, яка змінила перший кондак її Акафіста (Wellesz, 1956).…”

Section: мета статті полягає у розгляді поступального розвитку трьох ...unclassified

Untitled

2024

Humanities science current issues

View full text Add to dashboard Cite

Видання розраховане на тих, хто цікавиться питаннями розвитку педагогіки вищої школи, а також філології, мистецтвознавства, історії. Редакційна колегія: Пантюк М.П. -головний редактор, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Душний А.І. -співредактор, кандидат педагогічних наук, доцент (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Ільницький В.І. -співредактор, доктор історичних наук, професор (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Дмитрів І.І. -відповідальний секретар, кандидат філологічних наук, доцент (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Андрєєв В.М. -доктор історичних наук, професор (Київський університет імені Бориса Грінченка); Батюк Т.В. -кандидат історичних наук, доцент (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Баукова А.Ю. -кандидат історичних наук, доцент (Львівський національний університет імені Івана Франка); Бермес І.Л. -доктор мистецтвознавства, професор (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Боровик Л.А. -кандидат педагогічних наук, доцент (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука); Волошин С.М. -кандидат педагогічних наук (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Гриценко Г.З. -кандидат історичних наук, доцент (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Галів М.Д. -доктор педагогічних наук, професор (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Галик В.М. -кандидат історичних наук, доцент (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Гук О.В. -кандидат педагогічних наук, доцент (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Ґжесяк Ян -доктор габілітований, надзвичайний професор кафедри (Державна вища професійна школа в Коніні, Польща); Дутчак В.Г. -доктор мистецтвознавства, професор (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника); Заєць В.М. -кандидат мистецтвознавства, доцент (Національна музична академія України імені Петра Чайковського); Зимомря І.М. -доктор філологічних наук, професор (Ужгородський націо нальний університет); Іванишин П.В. -доктор філологічних наук, професор (Дрогобицький державний педагогічний уні верситет імені Івана Франка); Кекош О.М. -кандидат педагогічних наук (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Корсак Р.В. -доктор історичних наук, професор (Ужгородський національний університет); Кравчик М.О. -кандидат філософських наук, доцент (Міжнародний гуманітарний університет) Лазурко Л.М. -доктор історичних наук, доцент (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Мартинів Л.І. -кандидат мистецтвознавства, доцент (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Маршалек-Кава Джоанна -доктор наук, доцент (Університет Миколая Коперника в Торуні, Торунь, Польща); Масненко В.В. -доктор іс...

show abstract

Section: мета статті полягає у розгляді поступального розвитку трьох ...unclassified

Untitled

2024

Humanities science current issues

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Section: мистецтвознавствоunclassified

Maestà: Terminology and Iconography in the Context of Early Protorenesanse Period Sienese Painting

BUBLEY,

RUSIAIEVA

2024

Humanities science current issues

View full text Add to dashboard Cite

This paper delves into the Maestà as an Image Type. The article exposes the Maestà iconography origins and this term meaning. It has been established that for the first time the Madonna figure in the Maestà Italian iconographic type was painted under the influence of Virgin Hodegetria Byzantine iconography. The word "maestà" is a contraction of the Latin "maiestas" or "in majesty". This iconographic type was particularly popular in Siena. The Italian Maestà always represents the Madonna on a throne, an image which goes back to the popular Romanesque type of "sedes sapientiae" (throne of wisdom) and Maria Regina as the image of Madonna as a queen originated in Rome. The Ducento Sienese maestàs may have been influenced by the much earlier Roman pictures as a category of object.The term "maestà" appeared for the first time in the Biccherna record dated June 7, 1291 in Siena. This term was introduced into scientific literature by Robert Langton Douglas, who in 1902 gave this name to the Duccio di Buoninsegna's altar in the Siena Cathedral. Since then, the term "maestà" has been used to refer to images of the Virgin and Child enthroned, both with and without accompanying figures. Nowadays, art historians use this term to define the two main iconographic options in Protorenaissance painting. The first one is large panels where the enthroned Madonna is accompanied by angels. The second option is represented by a small group of Sienese panels, polyptychs and monumental paintings depicting the Madonna as the city patroness, often accompanied by other patrons of the city, angels and saints. The discussion continues with a nuanced analysis of the iconography and formal characteristics of the Maestà. This iconographic type is imbued with an important political subtext, which tradition is connected with the Sienese Ghibellines' victory over the Florentine Guelphs in the bloody Battle of Montaperti on September 4, 1260. As the Sienese believed, the Mother of God had helped them and protected their native city from enemies. Their victory played an important role in the veneration of the Madonna, it started in Europe the custom of appointing Our Lady Maria as the patroness of political entities. As a result, the Virgin Mary began to be painted in a crown, her clothes and shoes became secular in accordance with the fashion of that time.

show abstract

“…‘The essence of mode’, according to Powers, ‘lies in its mosaic, formulaic character’, and ‘this character is common to Christian Chant and Near Eastern and Indian monophony’ (1958, p. 449). Here, Powers draws on observations regarding similarities between motives and formulaic procedures in Renaissance modes and Indian ragas offered by François‐Auguste Gevaert (1895) and Egon Wellesz (1956). Powers, however, remains alert to the many differences between modes and ragas, noting that their contexts of transmission and approach to improvisation and ornamentation vary (1958, pp.…”

Section: Salient Features Of Modality and Tonality In Seventeenth‐cen...mentioning

confidence: 99%

Of Two Arias and Nine Ragas: Analysing Monteverdi through a Karnatik Lens

Mani

2022

Music Analysis

View full text Add to dashboard Cite

Commencing from an elaboration of extant theoretical and analytical positions in Monteverdi studies, this article closely analyses two of the most well‐known arias from Claudio Monteverdi's earliest opera, L'Orfeo (1607), from the melodic perspective of the Karnatik music of South India. In identifying ragas within Monteverdi's melodic structures, this approach evidences the author's practice‐based explorations of the arias while harking back to global influences that have shaped the identity formation of Western music. This approach to music analysis serves two primary purposes. First, it offers one way to decolonise and reimagine the music that emerged from an essentially multicultural early modern Europe. Second, in privileging artist‐researchers’ embodied oral aural knowledges, which emerge from practice, the approach makes a case for analytical approaches which aid in practice and which offer complementary lenses through which to view locate knowledges that are complex, embodied and non‐Western in their theoretical and analytical bases.

show abstract

The "Akathistos". A Study in Byzantine Hymnography

Cited by 56 publications

References 0 publications

Untitled

Untitled

Maestà: Terminology and Iconography in the Context of Early Protorenesanse Period Sienese Painting

Of Two Arias and Nine Ragas: Analysing Monteverdi through a Karnatik Lens

Contact Info

Product

Resources

About