The automated speaker recognition system of critical use

Semi-Markov Estimation of Dependability of Information System for Critical Use

“…Інформаційну систему критичного застосування (ІСКЗ) [1], [2] можна класифікувати як комплексну, розгалужену інформаційну системи яка працює у середовищі мережевої клієнт-серверної системи, апаратна частина якої, у першому наближенні, включає множину обчислювальних машин класу «сервер» і «клієнт», засобів і каналів зв'язку, засобів введення-виведення інформації  В. В. Ковтун, 2019 тощо.…”

“…Зазначимо, що для оцінювання гарантоспроможності апаратної складової ІСКЗ можна вжити відомі, апробовані, коректні методи [3], [4], тоді як оцінювання гарантоспроможності інформаційної її складової вимагає додаткових досліджень, пов'язаних зі специфікою оцінювання таких індикаторів гарантоспроможності як надійність, відновлюваність, структурна надлишковість, та інтерпретацію поняття функціонального стану ІСКЗ тощо. Зокрема, забезпечення такої складової інформаційної безпеки ІСКЗ як конфіденційність підтримується автоматизованою системою розпізнавання особи суб'єкта, який бажає отримати доступ до ресурсів ІСКЗ, [2], [5]. Рішення щодо встановлення особи суб'єкта приймається на основі узагальнення результатів роботи ансамблю класифікаторів, які аналізують запропоновані суб'єктом індивідуальні ідентифікатори, у тому числі і таку біометричну характеристику як голос.…”

Modeling the Dependence of the Confidentiality of Authentication and Availability in the Information System for Critical Use

“…Наукові методики здебільшого, базуються на різноманітних методах кількісного аналізу із застосуванням відповідного математичного апарату, а саме: теорії імовірності [8], мереж Петрі [8], теорії нечіткої логіки [8], нейронних мереж [8] тощо. Втім, спільним для всіх цих методів є універсальність, що приводить до необхідності їх адаптації при спробах застосування для опису специфічних класів інформаційних систем, до яких відноситься і інформаційна система критичного застосування (ІСКЗ) [9]. При чому часто адаптація можлива лише після створення проміжної моделі-інтерфейсу, яка може виявитися складнішою за саму модель оцінювання ризику.…”

“…Ці показники значною мірою антогонічнізбільшення одного приводить до зменшення іншого, а убезпечення інформаційної системи досягається оптимальним їх балансуванням. Звузимо об'єкт дослідження до класу інформаційних систем критичного застосування [9]. У таких системах забезпечення конфіденційності покладається на підсистему розмежування доступу, яка управляє процесом автентифікації.…”

“…Описана у роботах [8], [9] ІСКЗ, враховуючи орієнтацію на критичне застосування, має ступінчасту, комплексну процедуру автентифікації, у якій задіяні об'єднані у мережу термінали користувачів сервера даних і сервер-реєстраційний центр. Процедура автентифікації, види користувачів, їх ролі і привілеї, питання убезпечення інформаційних процесів та реакція ІСКЗ на несанкціоновані дії описано у системній політиці безпеки (СПБ), модель якої наведено у [9]. Описана у [10] процедура автентифікації для доступу до ІСКЗ підтримується підсистемою розмежування доступу (ПРД), яка здійснює розпізнавання суб'єкта за даними ідентифікаційної карти, за паролем, за біометричними характеристиками голосу.…”