Ключові слова:ячмінь озимий, селекція, напрями, завдання, врожайність, стабільність, зимостійкість, посухостійкість, стійкість до вилягання, стійкість до хвороб Мета. Визначити основні напрями та завдання селекції ячменю озимого у Центральному Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, статистичний. Результати. Показано недостатню кількість наукових публікацій, щодо розробки і поглиблення теоретичних основ селекції ячменю озимого в Україні, особливо у зоні Лісостепу, за умов змін кімату. На основі власних багаторічних експериментальних досліджень 2003/04-2015/16 рр., які підтверджуються світовими науковими досягненнями, визначено основні напрями та завдання на які першочергово слід спрямувати селекцію ячменю озимого у Центральному Лісостепу України. Аргументовано необхідність цілеспрямованого створення сортів різної інтенсивності і напрямів використання з відповідними якісними показниками: для тваринництва, солодової та харчової промисловості. Виділено основні лімітуючі чинники, які останніми роками мають найсильніший вплив на рівень урожайності ячменю озимого: умови перезимівлі, нерівномірність розподілу опадів, підвищені температури повітря, вилягання, ураження комплексом збудників хвороб. Висновки. Необхідна розробка теоретичних основ селекції ячменю озимого за окремими програмами, відповідно до напрямів використання: фуражного, солодового і харчового. У межах вище наведених напрямів слід створювати як інтенсивні, так і універсальні сорти. Основними ознаками сортів ячменю озимого у Лісостепу України повинні бути: високий потенціал продуктивності і її стабільність, зимостійкість, посухостійкість, жаростійкість, стійкість до вилягання, стійкість до борошнистої роси, смугастої, темно-бурої, сітчастої плямистостей та карликової іржі.
ВступЗначення ячменю як зернової культури багатьох напрямів використання, яка розповсюджена на всіх континентах земної кулі і займає четверте місце після пшениці, рису й кукурудзи у світі важко переоцінити.Зростання посівних площ ячменю озимого в Україні в цілому, і зокрема в Лісостепу й Поліссі, вимагає створення і впровадження адаптованих до «нових» екологічних умов сортів цієї культури [1]. Іншим вагомим аргументом виступають глобальні зміни клімату і спричинене ними поступове зміщення кліматичних зон України [2]. Останнє призводить до «переформатування» грунтових умов певної екологічної зони з нехарактерними для неї погодними умовами і спричинює низку викликів аграрній науці і селекції зокрема, в аспекті адаптації сільськогосподарського виробництва до нових «гібридних» грунтово-кліматичних умов.Виходячи з основоположних основ екологічної генетики щодо тісного зв'язку адаптивного потенціалу сорту з місцем його створення [3][4][5], очевидно, що на сьогодні необхідним є всебічне вивчення культури ячменю озимого у Лісостепу України, починаючи з селекції сортів і закінчуючи розробкою елементів технології вирощування, які відповідатимуть їх біологічним особливостям і гармоніюватимуть з грунтовими та погодними умовами еколоічної зони.Ячмінь озимий на сьогодн...