The Ecological-Social Audit in the Sectoral and Territorial (Administrative) Clusters of Agriculture

Abstract

Мельник К. П. Еколого-соціальний аудит у галузевих і територіальних (адміністративних) кластерах сільського господарства У статті обґрунтовано пріоритетність розвитку сільського господарства в Україні для забезпечення її національної безпеки в частині продовольчої, економічної, екологічної, а тепер-і енергетичної. В умовах створення нових територіальних об'єднань, галузевих кластерів власники великих сільськогосподарських підприємств потребують якісно нової достовірної інформації, що може забезпечити тільки аудит. Метою статті є визначення ролі і завдань аудиту в умовах реформування сільського господарства в Україні. Розроблено систему аудиту, застосування якої на підприємствах сільського господарства та в нових територіальних об'єднаннях забезпечить виконання його (аудиту) завдань і реалізацію можливостей. Запропонована система передбачає ідентифікацію впливу суб'єктів аудиту на попередню та поточну діяльність господарюючої одиниці, а також на її плани та прогнози через реалізації можливостей аудиту. З метою планування розвитку сільського господарства особливого значення набуває використання можливостей аудиту для обґрунтування перспективних (прогнозних) значень показників функціонування як окремих суб'єктів господарювання, так і галузевих і адміністративних кластерів певних територій та галузі в цілому. В умовах реформування сільського господарства в Україні роль аудиту визначається інформаційними потребами різних груп користувачів інформації як щодо функціонування галузі в цілому, так і стосовно діяльності окремих підприємств. Перспективами подальших досліджень впровадження та розвитку інституту аудиту в нових територіальних об'єднаннях є вивчення та розробка системи інформаційних потреб користувачів з точки зору зростання довіри до якості інформації.

The Role of Supreme Audit Institutions in Achieving Sustainable Agriculture

“…Međutim, poboljšanje prinosa može biti indirektan pokazatelj poboljšanja kvaliteta, jer doprinosi povećanju se dostupnosti hrane i smanjuje se jaz između potreba i proizvodnje. (9). Za revizore koji nameravaju da izvrše reviziju programa za poboljšanje produktivnosti, trebalo bi da sistematski prikupljaju informacije od ciljnih grupa.…”

“…Napori za očuvanje i mere za smanjenje uticaja su ključni da se ovo izbegne. Za revizore, revizija održive poljoprivrede takođe treba da obuhvati ovu perspektivu (9). Kao i u slučaju gazdovanja šumama, integraciju napora za očuvanje u poljoprivredne politike često karakterišu sukobi ciljeva, gde razvoj može dovesti do štetnih uticaja na vrste tokom vremena.…”