The Economics of Secession: Analysing the Economic Impact of the Collapse of the Former Yugoslavia

Abstract

This paper looks at the economic impact of secession through the lens of the disintegration of the former Yugoslavia. It uses an econometric analysis covering the period between 1956 and 2011-including a series of factors linked to the independence process, socioeconomic and structural controls, and the level of development-in order to assess whether a) breaking away from the former Yugoslavia delivered an 'independence dividend' to the newly independent countries and whether b) independence had a more favourable impact in richer, rather than poorer territories. The results of the analysis underline that there has been no favourable economic impact of secession and that how secession was achieved is key in understanding the subsequent economic performance of the newly independent countries. In cases of secession without conflict, independence did not have a noticeable impact on ensuing economic performance. Secession achieved by conflict, by contrast, seriously dented growth prospects.

The Economics of State Fragmentation: Assessing the Economic Impact of Secession

“…Hence, it remains theoretically ambiguous whether and to what extent a declaration of independence can be expected to meaningfully affect the economic outlook of a NIC. Second, the empirical literature on this subject is disappointingly small (Rodríguez-Pose & Stermšek, 2015). This implies that it is also unclear what can be learned from past instances of state fragmentation.…”

“…Somé (2013) relies on a synthetic control approach to demonstrate that former African colonies that declared independence through wars suffer larger income losses than African colonies that declared independence without conflict, at least in the short to medium run. Most recently, Rodríguez-Pose and Stermšek (2015) use panel data on the constituent parts of former Yugoslavia to estimate an independence dividend concluding that, once relevant factors such as war are taken into account, there is no statistically significant relation between achieving independence and economic performance while independence achieved by conflict seriously dents growth prospects. Small sample size and conflicting results, however, limit the extent to which these results can be extrapolated to other instances of state fragmentation.…”

Theoretical and Empirical Approaches to Investigating and Identifying Economic Motives and Consequences of Secessionism: A Review of International Experiences

“…Досліджуючи економічні наслідки відокремлення, А. Родрігес Поуз та М. Стермчек аналізують стан еко номіки як детермінуючий чинник сепратистських інтенцій та водночас красномовний наслідок реалізації останніх. Модель А. Родрігеса Поуза та М. Стермчека (надалі -Модель РПС) [14] вимірює зростання за по казником реального ВВП у кожному регіонові Юго славії як незалежну змінну і містить низку незалежних змінних, які походять від теоретичної дискусії. Модель РПС враховує низку релевантних структурних чинників, які могли вплинути на економічне зростання регіонів Югославії, в тому числі структуру економіки та євроін теграційні інтенції (зокрема, процес набуття членства та його результативність).…”

“…Чи здобута незалежність мирно або шляхом війни, чи сприяла вона зміцненню демок ратії, соціальної, політичної та/або економічної ста більності, -все це вплине на величину уявного "ди віденду від незалежності". Показники у цьому роз ділові містять [14]: a) "Independenceit" -"фіктивна" змінна, яка відоб ражає роки, коли територія колишньої Югославії була незалежною. Їй присвоюється одиниця в усіх тих ро ках, коли республіка була незалежною, і нуль -в інших роках.…”

“…Через пробле ми з мультиколінеарністю цю змінну пере творено на дві фіктивні змінні: TRADE>50it для років, коли торгівля перевищувала 50% ВВП, і TRADE>100it, коли вона перевищу вала 100%. c) Етнічна фрагментація часто розгля дається як чинник, що перешкоджає еко номічному розвиткові і який напевно мати ме вплив у країні з дуже неоднорідними територіальними одиницями, якою є ко лишня Югославія [14].…”