The Energy Auditing Problems of Buildings That Are Connected to Centralized Heat Supply Systems

Abstract

Национальный университет «Львівська політехніка» ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ БУДІВЕЛЬ, ПРИЄДНАНИХ ДО СИСТЕМ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ Житловий фонд та житлово-комунальне господарство є одними із найбільших споживачів енергетичних ресурсів в Україні, також у цьому секторі зосереджено найбільший потенціал енергозаощадження. Підставою для впровадження енергоощадних заходів є енергетичний аудит будівлі. Згідно з ДСТУ Б В.2.2-39:2016 основною характеристикою будівлі є кількість енергії, необхідної для задоволення попиту на опалення, гаряче водопостачання, кондиціонування, вентиляцію та освітлення. Той же будинок, як абонент системи централізованого теплопостачання, за ДБН В.2.5-39-2008 характеризується максимальним тепловим навантаженням. Визначення цих величин регламентовано різними нормативними документами, що використовують різні підходи. Кожен з підходів має свої переваги та недоліки, однак між ним відсутній формалізований зв'язок, який дозволяв би узгоджене використання цих величин. Ключові слова: енергетичний аудит, енергопотреба, теплове навантаження. Вступ Питоме енергоспоживання в Україні є одним з найвищих у світі та значно перевищує показники ЄС [1]. Дослідження 2015 року показують, що за попередні роки показники енергоефективності в Україні дещо покращилися у порівнянні з попередніми роками, зокрема суттєво покращилася енергоефективність у промисловості. Водночас у сільському господарстві та секторі послуг енергоефективність впала, а у житловому секторі залишилася майже без змін [1]. Житловий фонд та житлово-комунальне господарство (ЖКГ) є одними із найбільших споживачів енергетичних ресурсів в Україні. Так частка витрат енергоресурсів у Львові на потреби населення та ЖКГ становить майже 60% усього енергоспоживання міста [2]. У цьому ж секторі зосереджено найбільший потенціал енергозаощадження [1]. Сьогодні для будівель можна запропонувати широкий спектр енергоощадних заходів з різними вартістю, складністю реалізації, терміном окупності тощо. Це породжує низку запитань щодо їх вибору, відповіді на які може дати лише енергетичний аудит. Виважений відбір та обґрунтування пакету енергоощадних заходів можливий після всебічного аналізу зібраної у процесі аудиту інформації. Енергетичний аудит проводять на підставі чинної законодавчої та нормативної бази України, зокрема недавно прийнятого ДСТУ Б В.2.2-39:2016 [3]. Цей стандарт встановлює вимоги до методів проведення енергетичного аудиту будівель, як нових, які щойно приймаються до експлуатації, так і тих, що експлуатуються тривалий час. Згідно з ДСТУ Б В.2.2-39:2016 [3] основною характеристикою будівлі є кількість енергії, необхідної для задоволення попиту на опалення, гаряче водопостачання, кондиціонування, вентиляцію та освітлення. Таке визначення близьке до ДБН В.2.6-31:2016 [4], згідно з яким будівля характеризується питомою річною енергопотребою для опалення, охолодження та гарячого водопостачання. В ДСТУ Б В.2.2-39:2016 [3] як і в ДБН В.2.6-31:2016 [4] згідно з ДБН А.2.2-3-2014 [5] будівлю розглядають як «різновид споруди, що складається з … конст...

Systemic-Information Approach to Provide Energy Efficiency of the Housing Sector of Economy

“…Узагальнюючи всі можливості протестованого ПЗ, їх загальний рейтинг у порядку зниження має такий вигляд: Таким чином, проведений аналіз програмного забезпечення щодо його якості та відповідності до вимог реалізації системно-інформаційного підходу в управлінні складними системами за критерієм енергоефективності потребує певного вдосконалення. Зокрема, структурна схема сучасного програмного продукту повинна містити підсистеми як загального призначення нижнього рівня так і інформаційне забезпечення з різним функціональним навантаженням, які забезпечують спеціалізацію програмного пакету (підсистеми варіантного аналізу) [23].…”