The EU’s cybersecurity: a strategic narrative of a cyber power or a confusing policy for a local common market?

Abstract

In the last decade, cybersecurity has swiftly turned into a strategic issue and became an important horizontal policy area in the EU, which is treated in this article as one of the four contemporary political empires. These days, the policy arguably encompasses both internal and external aspects, often making it difficult to assess the level of its actual effectiveness as well as outreach. Initially, the EU’s introverted vision on the issue drove the policy to focus on cyber resilience and strategic autonomy. Evidently, the EU’s strategic narrative that could assist it in leading the process of creating an open, free, stable and secure cyberspace in the digital decade, in the context of international security, is emerging. Thus, this contribution is to test the argument that the EU, utilizing an imperial paradigm (consciously or not), is gradually becoming a global steering power in cybersecurity. In this article, firstly, we identify and examine the process of formation of the EU’s narratives about (its) cyber power. Secondly, we establish a discussion framework to highlight the methodological relevance of the imperial paradigm, cyber power Europe and Strategic Narrative Theory for a multidisciplinary debate on global geo-strategic redesign, in which the EU takes part. Thirdly, we look into bilateral and multilateral forums and processes that deal with cybersecurity and in which the EU participates, in order to understand more specifically how the EU is projecting its cyber-power narratives internationally and how cybersecurity-associated challenges impact current dynamics in other policy domains in the field of international relations.
 Recibido: 20 noviembre 2020Aceptado: 18 mayo 2021

Cooperation of the Eu and Eastern Partnership Countries in the Field of Cybersecurity: Challenges and Prospects

“…Інше аналітичне дослідження «Україна і Східне партнерство: візія 2025 року», здійснене ГО «Рада зовнішньої політики "Українська призма"» розглядає перспективи співпраці України та ЄС у цифровій сфері(HO «Rada zovnishnoi polityky "Ukrainska pryzma"», Ofis Fondu Konrada Adenauera v Ukrainiб 2021). Особливості політики кібербезпеки ЄС проаналізовано у статті зарубіжних дослідників Агнеса Каспера та Влада Вернигори «Кібербезпека ЄС: стратегічний наратив кібердержави чи заплутана політика для локального спільного ринку?» (Kasper, Vernygora, 2021). Важливою основою нашого дослідження послугувало аналітичне дослідження в рамках програми EU4Digital «Керівні принципи з кібербезпеки для Східних країн-партнерів», де проаналізовані ключові особливості та стан кібербезпеки в країнах Східного партнерства (EU4Digital, 2020).…”

“…В контексті глобальних амбіцій для досягнення цілей ЄС застосовує активно трансформаційну, м'яку та розумну силу для реалізації перетворень, європеїзації та демократизації країн, що не є членами об'єднання. В рамках цифрової політики об'єднання було прийнято «Цифровий компас ЄС», «Кіберстратегію ЄС», активно розвивається «Єдиний цифровий ринок» (Kasper, Vernygora, 2021). Усі ці політики активно імплементуються у зовнішній політиці ЄС.…”

The legal landscape of cybercrime: A review of contemporary issues in the criminal justice system

“…Cyber threats transcend geopolitical boundaries, necessitating robust international collaboration (Kasper and Vernygora, 2021). Legal frameworks must evolve to facilitate harmonization, ensuring that nations can effectively cooperate in the investigation and prosecution of cybercriminals.…”

EU cybersecurity and cyber diplomacy

“…As to the maturity and actors of the field, and in terms of power, the abilities to shape aspects of the global cybersecurity landscape, it appears that the EU has been on the receiving end when compared with major cyber powers, such as the US and China. The EU's 'soft' powers (also in terms of cyber powers), and lack of 'hard' cyber capabilities at hand may raise questions for some on the credibility of deterrence coming from the EU, but also point to the specific nature of the EU that relies on its persuasive, normative and economic force, its subject-matter expertise and coordinating role (Kasper & Vernygora, 2021).…”