“…Бельгардом (Belgard, 1950;Chernyshenko & Lysenko, 2008) запропонований метод екоморфічного аналізу видового складу фітоценозу, який, на думку багатьох дослідників, є найбільш інтегрованим і точним методом діагностування форм динаміки рослинності та середовища існування (Tarasov, 2012;Zhukov, 2018;. Цей аналіз розкриває просторову сторону явища і відповідає на запитання: на якій підставі та чи інша життєва форма мешкає в даних умовах (Zhukov et al, 2016a;Kunah, 2016;Maslikova, 2018a). При розробці методу О. Л. Бельгард використовував життєві форми Раункієра (Raunkiaer, 1937) як клімаморфи: фанерофіти, хамефіти, гемікриптофіти, криптофіти (геофіти, гідрофіти), терофіти, епіфіти і додатково ввів такі екоморфи, як ценоморфи (сильванти, степанти, пратанти, палюданти, галофіти, рудеранти), термоморфи і геліоморфи (космічні фактори В. Р. Вільямса), трофоморфи і гігроморфи (наземні чинники В. Р. Вільямса).…”