The History of Nordic Legal Culture and Court Culture: The Story of What Should not Have Been, but Still Came to Be

Abstract

The story of the making of a Nordic legal culture and court culture appears, at first glance, to be a story of what should not have been. Culture is about commonalities arising from common experiences. However, the similarities between the Nordic countries’ political history are limited, with no common institutions before the late nineteenth century, large language similarities but no common legal language, and—most importantly—no common legal procedure. Still, the natural conditions in the very north of Europe came to shape the political and legal systems in similar ways, stimulating the desire to create a Nordic legal culture in the second half of the nineteenth century, with the Nordic Meeting for Lawyers playing a crucial role. Hence, law in the Nordic countries shares several characteristics today: a strong legislative tradition and strong courts with lay participation, accessible legal language in legislation and court decisions and orality in legal procedure, a small number of legal professionals and a small and pragmatic legal science. These characteristics can be viewed as building blocks in an overarching characteristic of Nordic legal culture and court culture: dialogue.

Genesis of the Principle of Transparency in the Activities of Administrative Courts

“…Водночас реалізація визначених завдань передбачає не тільки доступність інформації про діяльність судової влади, а й створення ефективних можливостей позасудових інституцій впливати на адміністрування судової влади. Потрібно вказати на значну увагу науковців до проблематики адміністративних процедур, зокрема в контексті забезпечення транспарентності діяльності органів публічної влади, і на рівні зарубіжних видань [3][4][5].…”

Untitled

“…Пытаясь объяснить особенности гражданской культуры нордических стран, ряд авторов обращаются к их истории, отмечая, что они перешли к капитализму, минуя стадию феодализма, поэтому им удалось избежать периодов ожесточенной классовой борьбы; противоречия между элитой и массами разрешались благодаря формированию институтов, обеспечивавших отыскание компромиссных решений (Rothstein, Uslander, 2005;Pratt, 2008;Martela et al, 2020;Sunde, 2021). В качестве важнейшей причины столь необычного пути развития указывается географический фактор.…”