Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П.С. Пастернака, Івано-Франківськ, УкраїнаЛісовий покрив Карпат глибоко перетворений виробничою діяльністю минулих століть. Змінилась лісистість, вікова та видова структура екосистем. На місці букових і ялицевих лісів сформувались монокультури ялини європейської. За таких умов змінився біотичний кругообіг азоту та зольних елементів, порушились генетико-популяційна структура та виконання лісами екологостабілізаційних функцій. Це вимагає опрацювання біоекологічних засад щодо підтримання стабільності гірських лісових екосистем. Запропоновані біоекологічні засади підтримання та відновлення стабільності гірських лісових екосистем Українських Карпатскладова парадигми гірського лісознавства та лісівництва. Стратегія підтримання базується на біолого-екологічних, популяційногенетичних особливостях головних лісотвірних видів, еволюційно-типологічній класифікації лісів, ландшафтно-екологічній специфіці гірської частини Українських Карпат, особливостях структури пралісових, старовікових і антропогенно порушених лісів, виконанні лісовими екосистемами функціональної ролі. У практичному плані підтримання стабільності передбачає застосування в ландшафтних екосистемах природоохоронних, вибіркових, оздоровчих і поступових рубок, формування наближених до природних деревостанів, орієнтацію на природне відновлення як стабілізувальної основи гірських лісових екосистем.
Ключові слова: природне відновлення; підтримання стабільності; гірські екосистеми; Українські КарпатиThe forest cover of the Carpathians has been deeply transformed by productive activities over the past centuries. The forest cover, age and species structure of its ecosystems have been changed. Beech and fir forests were replaced by spruce monocultures. Consequently, nitrogen and mineral elements cycles changed, the genetic and population structures altered and the eco-stabilizing function of forests decreased. These negative trends make it desirable to process the bioecological principles of maintenance the stability of mountain forest ecosystems. The proposed bioecological principles of support and recovery of stability of forest ecosystems are part of the paradigm of mountain dendrology and silviculture. The strategy is based on maintaining bio-ecological and population-genetical features of the main forest forming species, evolutionary typological classification of the forests, landscape and environmental specifics of the mountain part of the Ukrainian Carpathians, features of virgin, old growth and anthropogenically disturbed forest structures, as well as performing the functional role of forest ecosystems. Support for landscape ecosystem stability involves the conservation, selective, health and gradual cutting, formation of forest stands which are close to natural conditions and focusing on natural regeneration (a basis for stable mountain forest ecosystems).