The Impact of Sustainability Accounting on Environmental Performance and Productivity: A Panel Data Analysis

Abstract

Environmental accounting is a crucial tool for sustainable development as it enables the analysis, study, and measurement of natural resources' control, valuation, and management from an accounting perspective. This study aims to explore the potential of sustainable accounting as a tool for promoting the Sustainable Development Goals (SDGs). The hypotheses propose that the adoption of environmental accounting enhances a company's environmental performance, directly increases firm productivity, and indirectly increases productivity through improved environmental performance. To test these hypotheses, panel data from 2011 to 2020 is used, and the relationship among environmental accounting adoption, environmental performance, and productivity is estimated using Ordinary Least Squares (OLS), Fixed Effects (FE), and Random Effects (RE) models. The results show that the environmental accounting adoption dummy is significantly positive in all models (OLS, FE, and RE), indicating that firms that have adopted environmental accounting demonstrate higher environmental performance. The FE model is found to be the most reliable based on the results of the F-test, Breusch-Pagan test, and Durbin-Wu-Hausman test. The coefficient estimates in the FE model suggest that the effect of environmental accounting adoption is about one-third and one-half of that estimated in the OLS and RE models, respectively. Additionally, the findings suggest that firms with higher environmental performance, larger size, higher consumer relevance, and lower debt ratios demonstrate higher productivity. These results indicate that sustainability accounting has the potential to significantly contribute to the achievement of the SDGs.

Вплив Міграційного Фактору На Державну Політику Розвитку Людського Капіталу: Нові Випробування В Контексті Забезпечення Демографічної Безпеки

“…У країнах, де спостерігається демографічний спад через низький рівень народжуваності та старіння населення, мігранти можуть допомогти стабілізувати чисельність населення, вносячи свій внесок у робочу силу та підтримуючи коефіцієнт утриманства. І навпаки, великомасштабна чи неконтрольована міграція може виснажити місцеві ресурси та інфраструктуру, що призведе до напруженості та потенційних конфліктів між місцевим населенням та мігрантами[1][2]. Це може поставити під загрозу демографічну безпеку через надто швидку зміну демографічного складу регіону, що призведе до проблем із соціальною згуртованістю та інтеграцією (табл.1).…”