У статті представлено результати дослідження особливостей просторової та часової динаміки властивостей чорнозему звичайного (Calcic Chernozem) під впливом багаторічного зрошення слабомінералізованою водою (водосховище Сасик) та агромеліоративних заходів в умовах стаціонарного польового досліду на території Дунай- Дністровської зрошувальної системи в Одеській області. Досліджуваними факторами були режим зрошення, застосування хімічного меліоранта — фосфогіпсу та внесення органічних і мінеральних добрив під культури семипільної сівозміни. Визначено динаміку якості поливної води (вміст токсичних солей, рН, СО31 2-, СІ-, частка катіонів Na++K+) впродовж 12 років зрошення. У пробах ґрунту визначали: сольовий склад водної витяжки; вміст обмінних катіонів (кальцій, магній, натрій, калій); вміст органічної речовини; гранулометричний склад. Досліджено в польових умовах морфологічну будову ґрунтового профілю з використанням методики еколого-агромеліоративного обстеження зрошуваних земель. За результатами досліджень встановлено, що зрошення протягом 12 років чорнозему звичайного зумовило збільшення вмісту в ґрунтовому розчині водорозчинних токсичних солей, звуження відношення Ca/Na до 10 разів і розвиток процесу іригаційного осолонцювання ґрунту, який є стадійним — чергуються стадії осолонцювання й тимчасової динамічної рівноваги. Ступінь вторинної солонцюватості при цьому послідовно наростає від слабкого до сильного на дванадцятий рік зрошення. Застосування фосфогіпсу і органо- мінеральної системи удобрення обмежує процес іригаційного осолонцювання, стабілізувавши на рівні слабкого ступеня, але не зупиняє накопичення у кореневмісному шарі токсичних продуктів катіонного обміну — солей сульфату натрію, що спричиняє слабкий ступінь засолення ґрунту. Очевидно, в умовах сезонно-оборотного режиму солей щорічне внесення фосфогіпсу дозою 3 т/га протягом 10 і більше років є надмірним.