Анотація. Практика використовування термінів для визначення понять завжди дещо відрізняється у деталях від установленого стандартом значення. Найбільші відхилення пов'язані з національною нормотворчістю і встановленням у різних нормативних документах різної термінології. Використовування різних, але близьких за смислом слів у термінах, утворених словосполученнями, робить різницю у термінології буквальною, що викликає утруднення в спілкуванні. Ряд складностей використання єдиної термінології пов'язані з тим, що одні і ті ж слова використовуються у різних професійних галузях, а тому несуть у собі дещо різні відтінки смислу, притаманні саме цій галузі діяльності. Тому впорядкування усієї різноманітності термінів і понять, що ними описуються, необхідне для адекватного професійного спілкування грамотною українською технічною мовою. Все це повною мірою відноситься до термінології теорії ризиків, безпеки та аварійності у гірничій промисловості і будівництві. Єдиним діючим в Україні нормативним документом, який би тлумачив значення того чи іншого терміну саме у цих галузях, є Національний стандарт України ДСТУ ISO Guide 73:2013 «Керування ризиками. Словник термінів», що відповідає міжнародним нормам, але досить невеликий за обсягом. ДСТУ 2293-2014 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять», теж невеликий за обсягом, орієнтовано виключно на питання керування охороною праці. Всі існуючі нормативні документи містять розділ «Терміни та визначення понять», у якому розробник намагається максимально наблизити тлумачення термінів до специфіки галузі використовування документу. Розуміння утруднює і переклад з української і на українську мову технічних термінів, які, окрім особливостей національного словотворення, залежать і від національного законодавства та традицій використання мовних конструкцій. Тому нагальною необхідністю є уніфікація термінології в галузі ризик-орієнтованих підходів до охорони праці, шахтної і будівельної аварійності. У статті наведено приклади предметно-орієнтованого тлумачення окремих термінів цієї науково-практичної галузі, що можуть бути корисні фахівцям відповідної спеціалізації.
