Предметом представленої роботи є дослідження антиоксидантних властивостей нових представників сіркофункціоналізованих піролохіназолінонових структур ‒ 1-(арилсульфанілметил)-2,3-дигідропіроло[1,2-a]хіназолін- 5(1Н)-онів 3, нещодавно синтезованих авторами електрофільною циклізацією відповідних 2-(3-бутеніл)хіназолінонів 2 арилсульфенілхлоридами 1. Молекулярний каркас такого типу сполук є поєднанням двох привілейованих скафолдів – хіназолінонового та пірольного, кожен з яких відзначається потужним фармакологічним профілем. Для оцінки антиоксидантної активності синтезованих 1-(арилсульфанілметил)-2,3-дигідропіроло[1,2-a] хіназолін-5(1Н)-онів 3а-k (серія із 11 сполук) використовували аналіз інгібування радикалів 1,1-дифеніл-2-пікрилгідразилу (DPPH) в умовах близьких до фізіологічних при концентрації 5 mМ. В ролі стандартної сполуки використовували аскорбінову кислоту (АА). Встановлено, що усі досліджувані сполуки продемонстрували інгібування радикалів DPPH у діапазоні від 43.3 до 84.7%. За результатами проведеного скринінгу ідентифіковано сполуки-хіти 3с, 3f, 3і та 3j із відсотком інгібування 56.2, 55.6, 55.8 та 84.7% відповідно. Аналіз взаємозалежності «структура-активність» засвідчив позитивний вплив NО2-групи у положенні 7 піроло[1,2-a]хіназолінового скафолда на антиоксидантну активність досліджуваних сполук. Зокрема, похідна 3j, яка поєднує в одній молекулярній платформі 4-FC6H4SCH2 та 7-NО2-групи продемонструвала найкращу здатність інгібувати радикали DРРН (84.7%). Натомість, заміна атома фтору на електронодонорну метильну групу призвела до зниження активності на 28% (сполука 3с).