Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів Вступ. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає імплеменетацію у вітчизяну законодавчу базу директив, які стосуються регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони. Переважаюча більшість вітчизняних регламентів є максимально-разовими величинами, в той же час більшість європейських нормативів, навпаки, розраховані як усереднена концентрація речовини за робочу зміну. Таким чином, виникає проблема зіставлення вітчизняних та європейських нормативів, які відрізняються між собою за своїм змістом та величиною. Мета дослідження: провести порівняльну оцінку вітчизняних та європейських гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони та окреслити конкретні шляхи їх імплементації в українську законодавчу базу. Матеріали та методи досліджень. Аналіз нормативно-правового та методичного забезпеченням розробки та впровадження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони в Європейському Союзі та в Україні. Результати досліджень. Згідно з результатами проведених досліджень встановлено, що законодавчі акти ЄС та України у сфері охорони праці від впливу хімічних чинників направлені на розробку превентивних заходів, виходячи із залежності ступеня впливу хімічних речовин на організм робітників від концентрації цієї речовини. У вітчизняну законодавчу базу повинно бути імплементовано 187 європейських регламентів граничних величини професійного впливу стосовно 134 речовин чи композицій. З них 30