The role of humor discourse in the construction of gender identity

Abstract

This research examines the way in which gender identity is revealed in language practice and explores its theoretical and practical implications. More precisely, this article aims to explore some of the interesting ways in which female standup comedians use different speech styles marked by gender to deconstruct their imposed gender roles and, hence, reconstruct their identity as a sort of resilient process. We argue that the gendered speech styles in humorous discourse may be used regardless of the speaker's sex to reassert one's identity and break with the boundaries and constraints inflicted by society. In this sense, our purpose is to verify the hypothesis that planned humor discourse is the means comediennes use to perform unconventional gender identities and subvert the normative standards. For this aim, our study collects a corpus that comprised 15 monologues by seven famous north-American and British stand-ups such as Tina Fey, Amy Schumer, Sarah Silverman, Kristen Shaal, Ellen DeGeneres or Bridget Christie. These monologues were transcribed and divided into humorous sequences, in order to examine the function of the different speech styles when using role-play and its relation with the humor styles proposed by Martin et al. (2003). They served to account the most prominent discursive features. The analysis of the effects achieved in relation to the construction and deconstruction of gender identity, as well as the study of the linguistic and paralinguistic elements used to trigger the comic effect has allowed us to prove tha the use of a certain gendered speech style in a humorous discourse can act as a sociopragmatic device not for breaking with sex roles stereotypes, but also for reinforcing and perpetuating some gender clichés.

Feminist humor in the Ukrainian social media

“…Ґрунтуючись на цілком справедливому твердженні, що гендер визначає найдрібніші деталі нашого життя, можливо, "більшою мірою, ніж наш вік, соціальне походження та етнічна приналежність" [6], логічно припустити, що гумор також є гендерно зумовленим. Незважаючи на те, що з давніх часів "гумор традиційно використовується для вираження гендерних упереджень" [7], сприяє "посиленню соціальної ієрархії та асиметрії" [8] і продовжує "відігравати важливу роль у гендерній типізації" [9] у сучасному світі, він дедалі активніше використовується "для критики й заперечування нерівності" [10], тим самим стає інструментом для послаблення статускво.…”

“…Крім того, дотримуючись соціально-конструктивістського підходу, ми розглядаємо гендер як динамічний, соціально конструйований феномен, який реалізується через дискурсивні практики [6], до яких належать елементи та відносини, що поділяються учасниками комунікації як основа для взаємодії в даному контексті під час дискурсу [31]. При цьому гумор можна охарактеризувати як "гендерний дискурсивний ресурс, до якого регулярно вдаються і чоловіки, і жінки, домовляючись про свою гендерну ідентичність у взаємодії" [6], і в якому лексичні, синтаксичні та фонетичні ресурси, просодичні, паралінгвістичні, кінетичні й типографічні елементи допомагають авторам жартів досягнути своїх гумористичних цілей і продемонструвати гендерну ідентичність [32]. "Дискурс постає як мова, текст, обговорення, візуальний образ, використання символів, які мають використовуватися акторами за визначеними соціальними інструкціями, отже, дискурси можна вважати реальною соціальною практикою" [33].…”

Verbal humor in selected Indonesian stand up comedian’s discourse: Semantic analysis using GVTH

“…It is expressed through linguistic system. Since humor aims to entertain (Bernabéu, 2019), it also requires humans involvement. Human is functioned to make humor, and interpret funny things and interesting phenomena during the process of humor .…”

Cognitive strategies and figurative language in subversive stand-up comedy: the case of trumping (Estrategias cognitivas y lenguaje figurativo en el monólogo humorístico subversivo: el caso de la baza lúdica)

“…In this sense, we hold the view that the construction of the notion of gender identity presented by the comedian lies in the tension between the aspects she stresses in the figure and the conceptual basis of this notion, in which the other contextual elements can be brought to mind as important structures of the ground in order to create new meanings in the CDS (Veale et al, 2006, p. 308). In this respect, the concept of gender identity would have, as a prototypical centre, a binary distinction of gender, which, in turn, is filled with stereotypes and gender roles (figure), and this prototype would be challenged by alternative ideas of gender — thanks to the knowledge from the conceptual ground — while stand-ups perform on the stage (Linares-Bernabéu, 2019). According to Dynel (2018, p. 6), this type of structure or conceptual framework represents ‘expectation-building background knowledge about objects, actions and events distributed across different mental spaces and lend themselves to creative combinations in response to contextual demands, whereby novel local meanings are constructed’.…”

“…En este sentido, nuestra opinión es que la construcción del concepto de identidad de género presentado por la comediante reside en la tensión que hay entre los aspectos que ella enfatiza en la figura y la base conceptual de esta idea, en la que el resto de elementos contextuales pueden ser evocados como estructuras importantes del fondo con el fin de crear nuevos significados en la EDA (Veale et al, 2006, p. 308). Con respecto a lo anterior, el concepto de identidad de género tendría, como centro prototípico, una distinción binaria de género, que a su vez contiene estereotipos y roles de género (figura), y este prototipo sería desafiado por ideas alternativas de género — gracias al conocimiento del fondo conceptual — mientras el monólogo humorístico se representa sobre el escenario (Linares-Bernabéu, 2019). De acuerdo con Dynel (2018, p. 6), este tipo de estructuras o marcos conceptuales representan un ‘conocimiento previo de construcción de expectativas sobre objetos, acciones y eventos distribuido por diferentes espacios mentales, y se prestan a combinaciones creativas en respuesta a exigencias contextuales, mediante las cuales se desarrollan significados locales novedosos’.…”