У статті досліджуються шляхи удосконалення системи підтримки та ресоціалізації внутрішньо переміщених осіб в Україні в умовах збройного конфлікту та соціально-економічних викликів. На основі аналізу наукової літератури розкрито зміст категорій «підтримка» та «ресоціалізація» та інтегровано їх для дослідження проблем внутрішньо переміщених осіб. Обґрунтовано необхідність врахування особливостей перебігу стадій ресоціалізації особистості, зокрема ознайомлення з новим середовищем, толерантність, акомодація, асиміляція під час розробки заходів щодо підтримки переселенців. Акцентується увага на застосуванні комплексного підходу, який включає психологічну, соціальну, економічну та правову підтримку, що забезпечує ефективну інтеграцію внутрішньо переміщених осіб у нове середовище. Підкреслено важливість активної участі переселенців у процесі адаптації, а також роль приймаючих громад у створенні сприятливих умов для ресоціалізації. Узагальнено пріоритетні напрями вдосконалення системи підтримки та ресоціалізації внутрішньо переміщених осіб, включаючи інтеграцію психологічної підтримки, покращення соціальної інтеграції, економічну підтримку та працевлаштування, удосконалення законодавства, підтримку житлових програм, залучення міжнародної допомоги, розширення ролі громадських організацій, покращення інформування та формування комунікаційної стратегії. Визначено важливість створення сприятливих умов для внутрішньо переміщених осіб із боку приймаючих громад, розвитку соціальної інфраструктури та вдосконаленню законодавчої підтримки як ключових факторів для успішної інтеграції цієї категорії населення. Системність підтримки внутрішньо переміщених осіб повинна забезпечувати довгостроковий ефект інтеграційних програм накопичувальної дії на загальну стабільність соціальної системи в приймаючих громадах.