Theories and theorizing in public administration: A systematic review

Abstract

Theories and theorizing are central to scholarship on public administration (PA). Only a few attempts have been made to review the theories applied in PA broadly and systematically, to take stock of the theoretical repertoire and to engage scholars in critical reflection on how they ‘do’ theorizing. This study analyzes the theoretical landscape of PA scholarship with a novel combination of bibliometrics and natural language processing. A ‘tree of theories’ shows how 150 theories merge into one body of scholarship, with 15 theories at the core. The theories vary considerably in terms of disciplinary background, methodological choices, geographical settings, author diversity, and reach beyond academia. While the results indicate the plurality and vitality of the field, they also raise concerns about how core theories show limited geographical dispersion and low societal relevance. These concerns are further fueled by an apparent schism between micro and macro theories.This article is protected by copyright. All rights reserved.

Geographical and Gender Diversity in Cochrane and non-Cochrane Reviews Authorship: A Meta-Research Study

“…However, we believe that even if we had the gender ground truth, our results would not change significantly given two reasons: (1) diversity increases in other variables, thus is likely to have an increase also in gender; and (2) the WGND 2 usability, thus is the closest that we have to ground truth and it has been used in research elsewhere, providing a powerful tool with no systematic biases. Additionally, this tool has been used in other studies (40)(41)(42)(43)(44)(45). The use of an automated process to collect data also has potential limitations.…”

Теоретичне Підгрунтя Щодо Розуміння Категорії «впливи» В Системі Публічного Управління

“…Визначаються наукові розвідки, в яких представлено основі теорії державного управління, які складають підґрунтя для дослідження різноманітних суспільних відносин, явищ та процесів. Зокрема, визначено близька 150 теорій, які є підґрунтям досліджень в межах науки державного управління, деякі з них об'єднані в певні наукові конструкти [3]. Є наукові здобутки, які розглядають та тлумачать дефініцію «впливи» в контексті таких теорій як: теорія принципіалагента; інституціональна теорія; теорія демократії; теорія мотивації державної служби; теорія непередбачених обставин; теорія соціального обміну; теорія систем; теорія ефективного державного управління; теорія самовизначення; поведінкова теорія; теорія цілепокладання; теорія соціального навчання; теорія соціальної ідентичності; теорія очкування [3]; теорія соціального впливу в публічному управлінні; теорія мотивації [6]; теорія мережевого управління; теорія колективного управління; теорія міжсекторальної співпраці [1; 5]; теорія політичного впливу [7]; теорія інформаційного впливу [5]; теорія інновацій [4] та ряд інших.…”

“…Теорії значно різняться з точки зору дисциплінарного підґрунтя, методологічного вибору, географічних умов, різноманітності авторів та виходу за межі академічного кола. Це призводить до певної їх дисперсії в межах макро-і мікротеорій, а інколи навіть до низької суспільної значимості [3].…”

“…чим актуальніша теорія з практичної точки зору, тим менше вона актуальна для ширших соціальних проблем і навпаки [3].…”

Writing impactful reviews to rejuvenate public administration: A framework and recommendations

“…A second piece takes a broader look at public administration theories. Hattke and Vogel (2023) analyze PA scholarship by using a novel combination of bibliometrics and natural language processing to reveal a "tree of theories" that shows how 150 theories merge into one body of scholarship, with 15 theories at the core. Their results raise concerns about the foundations of our research in that some core theories show limited geographical dispersion and low societal relevance, accompanied by a schism between micro and macro theories.…”