Therapeutic strategy of patent ductus arteriosus in extremely preterm infants

Su, Bai-Horng; Lin, Hsiao-Chuan; Chiu, Hsiao-Yu; Tsai, Ming-Luen; Chen, Yin-Ting; Lu, I-Chun

doi:10.1016/j.pedneo.2019.10.002

Cited by 55 publications

(45 citation statements)

References 64 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Recently, PDA transcatheter occlusion has been proposed as an alternative to conventional surgical ligation; this technique appears promising in terms of lower occurrence of PLCS [31]. However, the actual efficacy and safety of catheter occlusion vs. standard surgical ligation still need to be assessed in ad hoc randomized controlled trials [32].…”

Section: Hemodynamic and Gi Effects Of Surgical Pda Ligationmentioning

confidence: 99%

To Feed or Not to Feed: A Critical Overview of Enteral Feeding Management and Gastrointestinal Complications in Preterm Neonates with a Patent Ductus Arteriosus

et al. 2019

View full text Add to dashboard Cite

The management of enteral feeds in preterm infants with a hemodynamically significant patent ductus arteriosus (hs-PDA) is a major challenge for neonatologists due to the fear of gastrointestinal (GI) complications. This review aims to analyze the available evidence on the complex relation between the presence and management of PDA, enteral feeding practices, and GI outcomes in the preterm population. There is limited evidence, based on small and heterogeneous trials, that hs-PDA may affect the splanchnic hemodynamic response to enteral feeds. While the presence of PDA seems a risk factor for adverse GI outcomes, the benefits of feeding withholding during pharmacological PDA treatment are controversial. The lack of robust evidence in support of or against a timely feeding introduction or feeding withholding during pharmacological PDA closure in preterm neonates does not allow to draw any related recommendation. While waiting for further data, the feeding management of this population should be carefully evaluated and possibly individualized on the basis of the infants’ hemodynamic and clinical characteristics. Large, multicentric trials would help to better clarify the physiological mechanisms underlying the development of gut hypoperfusion, and to evaluate the impact of enteral feeds on splanchnic hemodynamics in relation to PDA features and treatment.

show abstract

Section: Hemodynamic and Gi Effects Of Surgical Pda Ligationmentioning

confidence: 99%

To Feed or Not to Feed: A Critical Overview of Enteral Feeding Management and Gastrointestinal Complications in Preterm Neonates with a Patent Ductus Arteriosus

et al. 2019

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…PDA refers to the persistent opening of the ductus arteriosus after birth, which is one of the most common congenital heart diseases that often occurs in infants born prematurely [6]. Clinical features of infants with PDA are recurrent respiratory tract infections, feeding difficulties, and heart failure; therefore, treatment should be performed as early as possible after diagnosis [7]. Compared with traditional thoracotomy, interventional therapy has three major advantages: less trauma without thoracotomy; interventional therapy can be performed under local and deep sedation anesthesia without tracheal intubation; and quick recovery after procedure.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Short-term results of interventional therapy for infants (7–36 months old) with patent ductus arteriosus and moderate-to-severe pulmonary hypertension: a retrospective study

Shu

Guo

Wang

et al. 2020

J Cardiothorac Surg

View full text Add to dashboard Cite

Background: Patent ductus arteriosus (PDA) is a common congenital heart disease. Interventional therapy is an important treatment for PDA. Nevertheless, few studies have investigated the safety and effectiveness of interventional therapy for infants (age, 0-36 months) with PDA and moderate-to-severe pulmonary hypertension. Therefore, this study aimed to analyze the short-term (6 months) results and interventional therapy experience for infants with PDA and moderate-to-severe pulmonary hypertension. Methods: Clinical records, echocardiographic data, and angiocardiography data of 28 infants (age, 7-36 months) who underwent interventional therapy for PDA and moderate-to-severe pulmonary hypertension between December 2011 and January 2017 at our hospital were retrospectively analyzed. All infants were treated using an Amplatzer occluder with local and deep sedation anesthesia under radiographic guidance. Results: Infants with PDA and moderate-to-severe pulmonary hypertension had poor growth. Trace residual shunts were found in two infants immediately after procedure; both had disappeared by 6 months after procedure. No significant interventional therapy-related complications occurred in the other cases. Pulmonary systolic pressure, left atrial dimension, and left ventricular end-diastolic dimension immediately after interventional therapy and 6 months later were lower than the preoperative levels (P < 0.05). The left atrial and left ventricular end-diastolic dimensions at 6 months after interventional therapy were smaller than those immediately after interventional therapy (P < 0.05). Pulmonary systolic pressure rates immediately after interventional therapy and 6 months later were not significantly different (P = 0.505). Moreover, there were no significant differences in the left ventricular ejection fraction before, immediately after, and at 6 months after interventional therapy (P = 0.628).

show abstract

“…ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України», м. Дніпро Читайте нас на сайте: http://med expert.com.ua Вступ К лінічне значення відкритої артеріальної протоки (ВАП), ступінь її впливу на кар діореспіраторний стан дитини залишаються пред метом постійних дискусій у неонатології [14,17].…”

Section: ва шелевицька тк мавропуло со мокія сербінаunclassified

“…За даними великого прос пективного дослідження, у 34% дітей з екстремально низькою масою тіла при наро дженні спонтанне постійне закриття ВАП реєс трувалось до 8 го дня життя [9]. Ретроспектив ні когортні дослідження дітей з екстремально низькою масою при народженні показали різну частоту самостійного закриття ВАПвід 73% немовлят, що вижили, у віці 2 х місяців, до 95% у віці 44 днів [12,15] [8,14]. характеризующих промежутки между тонами, в первой и второй точках выслушивания достоверно отличалось соотношение параметров первого и второго тонов (что может характеризовать разницу в объемах шунтирования крови).…”

Section: ва шелевицька тк мавропуло со мокія сербінаunclassified

“…Читайте нас на сайте: http://med expert.com.ua Гемодинамічний вплив ВАП визначається об'ємом шунтування крові з аорти у легеневу артерію. Збільшення шунтування супроводжу ється посиленням турбулентності в артеріаль ній протоці і виникненням систолічного шуму, який все більше стає голосистолічним [1,6,14].…”

Section: ва шелевицька тк мавропуло со мокія сербінаunclassified

See 1 more Smart Citation

Phonocardiography and patent ductus arteriosus in preterm infants

Shelevytska¹,

Mavropulo²,

Mokia-Serbina³

2020

MPU

View full text Add to dashboard Cite

Мета: дослідження можливості використання комп'ютерного аналізу тонів серця у скринінговій діагностиці стану артеріальної протоки у недоношених дітей на підставі аналізу параметрів комп'ютерної фонокардіограми при різних ступенях гемодимічної значущості відкритої артеріальної протоки (ВАП). Матеріали і методи. Обстежено 45 недоношених новонароджених дітей, що знаходилися на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії. Проведені фонокардіографія (ФКГ) за допомогою електронного стетоскопа, ехокардіографія. 40 (89%) новонароджених мали ультразвукові ознаки гемодина мічно незначущої ВАП (ВАП з незначним шунтуванням), 5 (11%) немовлят мали ознаки гемодинамічно значущої ВАП (ГЗВАП). Проведено порівнян ня показників комп'ютерного аналізу ФКГ, що характеризують тони серця та проміжок між першим і другим тоном, між групами недоношених дітей із різним ступенем шунтування через ВАП. Результати. При порівнянні показників ФКГ у групах дітей з незначним та помірним шунтуванням через ВАП в усіх точках вислуховування були зафік совані достовірні відмінності в параметрах, які характеризують проміжок між першим і другим тоном (ознаки систолічного шуму). При порівнянні даних комп'ютерного аналізу ФКГ груп з помірним і значним шунтуванням окрім відмінностей у показниках, які характеризують проміжки між тона ми, в першій та другій точках вислуховування достовірно відрізнялись співвідношення параметрів першого та другого тонів (що може характеризу вати різницю в об'ємах шунтування крові). Висновки. Встановлені статистично значущі відмінності показників комп'ютерного аналізу ФКГ у недоношених новонароджених з різними ступенями гемодинамічної значущості ВАП. Отримані результати можуть бути використані в якості скринінгового тесту у недоношених новонароджених з ВАП. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: відкрита артеріальна протока, гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока, фонокардіограма, недоношені новонароджені.

show abstract

Therapeutic strategy of patent ductus arteriosus in extremely preterm infants

Cited by 55 publications

References 64 publications

To Feed or Not to Feed: A Critical Overview of Enteral Feeding Management and Gastrointestinal Complications in Preterm Neonates with a Patent Ductus Arteriosus

To Feed or Not to Feed: A Critical Overview of Enteral Feeding Management and Gastrointestinal Complications in Preterm Neonates with a Patent Ductus Arteriosus

Short-term results of interventional therapy for infants (7–36 months old) with patent ductus arteriosus and moderate-to-severe pulmonary hypertension: a retrospective study

Phonocardiography and patent ductus arteriosus in preterm infants

Contact Info

Product

Resources

About