Характерною проблемою роботи тунельних печей з високим перекриттям є вихід продукції з низькою якістю та зниження енергетичної ефективності процесу випалу в цілому. Тому об'єктом дослідження обрано процес протікання пічних газів по каналу тунельної печі, зміна швидкості яких досліджувалась в залежності від геометричних параметрів тунелю. В ході проведення досліджень залежності розподілення швидкостей потоків пічних газів по каналу печі від її геометричних характеристик використано метод чисельного моделювання в спрощеній 2D постановці за допомогою відкритого коду OpenFoam з використанням моделі турбулентності k-w переносу напруг зсуву. Отримано поля швидкостей потоків пічних газів для трьох варіантів висоти каналу: базового з висотою склепіння 2 м, зі зниженою висотою склепіння по всій довжині тунелю та зі зниженою висотою тунелю лише в зоні випалу. Аналіз зміни швидкості потоків показав, що найбільш ефективним буде зниження висоти по всій довжині печі, в той час як зміна висоти склепіння в зоні випалу майже не позначиться на рівномірності швидкостей в зоні підігріву. Зниження висоти склепіння так само мінімізує ймовірність виникнення зворотного потоку повітря в зоні охолодження на ділянці від випалу до місця відбору повітря на сушку. Більш низьке перекриття на ділянці охолодження дозволить підвищити інтенсивність відбору теплоти та, відповідно, знизить її втрати з продукцією, щоб використовувати її на сушку виробів. Наведені результати моделювання дають можливість відзначити, що зміна висоти перекриття призведе до збільшення аеродинамічного опору та, відповідно, перепаду тиску. Це потребуватиме додаткових витрат електроенергії на привід тягодуттєвих машин та можливість підвищення температур в просторі під вагонами. Ключові слова: тунельна піч, пічні гази, висота каналу, моделювання розподілення швидкостей, поле швидкостей.