Проаналізовано наявні наукові дослідження з вегетативного розмноження рослин роду дерен (Cornus L.), що передбачає використання вегетативних частин, таких як стебла, листя та коріння, для отримання нових рослин. Наведено останні дослідження та публікації з вегетативного розмноження рослин роду Cornus L., а також встановлено сучасний стан і перспективи використання досліджуваного методу. Проаналізовано різні методики та терміни його виконання, щоб отримати якісний садивний матеріал, який наразі є невід'ємною частиною ландшафтного будівництва. Вегетативне розмноження є важливим процесом для розмноження рослин роду Cornus L. Встановлено, що його видове різноманіття має важливе декоративне значення та використовується в ландшафтному дизайні та садівництві. Здійснено аналіз сучасних досліджень з питання вегетативного розмноження рослин роду Cornus L., враховуючи методи, фактори, що впливають на процес, та його практичне застосування. Для мікророзмноження видів і культиварів характерні специфічні особливості, які можна спостерігати від відбору експлантів до адаптації рослин-регенерантів. Показники вкорінення та адаптації істотно різняться (5 і 80 %), що свідчить про те, що зміна середовища та мікрорегуляторів впливає на остаточний результат досліджень. З'ясовано, що розмноження здерев'янілими живцями дає менші показники приживлюваності та укорінення (найнижчий 20 %, а найбільший – 60 %). Водночас визначені значення літніми живцями показує позитивний результат у 75-80 % із червня по липень. Найменший показник (6 %) був під час досліджень наприкінці травня – на початку червня з використаним стимулятором росту гетероауксином у концентрації 0,02 % з часом експозиції 8 годин. Дослідження в галузі генетики рослин роду Cornus L. також важливі для розуміння механізмів вегетативного розмноження. Вивчення генетичного різноманіття рослинних популяцій, що розмножуються вегетативно, може розкрити особливості еволюції та адаптації.